СЬОГОДНІ в Україні відзначають День працівників освіти. З цієї нагоди ми поспілкувалися з Володимиром Бабенком, учителем інформатики Розсошенської гімназії Щербанівської громади. Його ім’я цього року увійшло до списку ТОП-50 найкращих педагогів України. Пан Володимир розповів, як знайшов своє покликання в освіті, що для нього означає сучасна школа та які зміни він мріє втілити.
Від музики до інформатики
Родом Володимир із села Придніпрянське на межі Полтавської та Дніпропетровської областей. У дитинстві він допомагав однокласникам із математикою, вирішуючи за один урок одразу два варіанти контрольної. Тоді ж відчув, що йому подобається навчати інших.
«Я вступав до Полтавського педуніверситету саме на математику. Інформатика прийшла пізніше, коли з’явилася пропозиція викладати її в школі. Паралельно я вчився на різних курсах: розробка сайтів, ігор, робототехніка. А ще грав у кількох рок-групах», — ділиться педагог.
STEM і «агенти змін»
Уже понад 11 років Володимир Бабенко працює в Розсошенській гімназії. Окрім уроків, він допомагає проводити гуртки з робототехніки, освоює 3D-друк і навіть створює власні освітні платформи з програмування. Та найбільше його надихає міжнародна молодіжна ініціатива Youth as Agents of Behavioral Change (YABC), що розвиває у дітей емпатію, критичне мислення й ненасильницьке спілкування. Детально про ініціативу пан Володимир розповідає у відео.
«Колись, будучи класним керівником, я відчув, що мені бракує інструментів для згуртування класу. У цій програмі ми працюємо через ігри, обговорення й аналіз ситуацій. Діти вчаться слухати одне одного, говорити про свої почуття і знаходити вихід із конфліктів. Це як «доступна психологія», яку можна інтегрувати навіть у звичайну школу», — пояснює він.
Визнання серед найкращих
Потрапляння до ТОП-50 педагогів України стало для вчителя несподіванкою.
«Адміністрація гімназії нагадувала: «Ти багато робиш, подавайся». І я зважився. Лист прийшов на пошту, потім зателефонували. Було радісно. Учні теж тішилися — навіть приїздили журналісти з Києва знімати сюжет про мої уроки», — згадує він.
Учні, якими пишається
Сеоед найяскравіших учнівських історій пана Володимира — його вихованець Іван Цвик. Хлопець захопився інформатикою і нині виборює перемоги на міжнародних змаганнях із науковими проєктами. Нещодавно він здобув «золото» в Хорватії з роботою про виявлення повітряних цілей за допомогою звуку.
«Ось такі моменти найбільше надихають. Коли учень знаходить себе і досягає успіху — це найкраща нагорода для вчителя», — каже Володимир.
Про місію та мрію
Володимир Бабенко переконаний: учитель сьогодні — це не лише фахівець зі свого предмету, а й наставник, який допомагає дитині знайти власний шлях.
«Я бачу сенс у тому, щоб поєднувати знання з життєвими навичками. У школі часто бракує саме цього — як бути доброзичливим, як вирішувати конфлікти, як працювати в команді. І це не менш важливо, ніж формули чи алгоритми».
Його мрія — запустити у відкритий доступ авторську освітню платформу з програмування, де учні зможуть самостійно проходити курси та перевіряти свої знання. Також учитель прагне зробити робототехніку більш доступною для українських шкіл.
Якою має бути школа майбутнього?
На думку педагога, українській освіті нині потрібні не лише реформи «на папері», а реальні інвестиції: сучасне обладнання, інженерні простори типу Maker Space, гідна зарплата для вчителів.
«Світ швидко змінюється. Аби Україна перемагала, нам потрібні не лише воїни, а й інженери. Тому школа має стати місцем, де діти створюють щось нове і відчувають, що від них залежить майбутнє країни», — переконаний він.
Побажання колегам
До Дня працівників освіти Володимир Бабенко зичить своїм колегам простих, але дуже важливих речей: «Отримувати задоволення від роботи і — гідну зарплату. Бо тільки вчитель, який щасливий і впевнений у завтрашньому дні, може надихати дітей».
Юлія ШАБЛЯ
