Так уже сталося в моєму творчому житті, що за всі роки співпраці з улюбленою газетою «Вісті» доля щедро подарувала мені безліч позитивних знайомств із багатьма мешканцями — непересічними особистостями нашої громади. За цей час значно розширилося коло мого спілкування з теплими, цікавими земляками.
Коли світогляд збагачується чимось новим і незвіданим — це надзвичайно важливо і потрібно, особливо в моєму поважному віці. Коли бачиш доброзичливість, небайдужість і безмежну любов до рідного краю, серцем відчуваєш святий український, безсмертний дух, розумієш, для чого ти живеш і який слід залишиш після себе.
Сьогодні я вкотре хочу розповісти про людину, особистість, яка в книзі мого життя має багато знакових, пам’ятних і незабутніх сторінок.
Декілька років тому я збирала матеріал про бібліотечну систему нашої громади, і мені випала чудова нагода познайомитися з завідувачкою Писарівської публічної бібліотеки Комунального закладу “Центр РКДТСМП” Терешківської сільської ради, засновницею Писарівського музею етнографії, фольклору та української народної творчості — Аллою Петрівною Демиденко.
Для неї рідне село — не просто маленька батьківщина, де вперше мама притулила її до грудей. Це цілюще полтавське повітря, яке напоїло силою і духом. Писарівка — це назавжди найдорожче місце на землі.
Сьогодні, завтра і завжди бібліотека у Писарівці — це своєрідний духовний храм не лише для багаторічних читачів, а й для вимушено переміщених осіб, яких доля привела до цього мальовничого, привітного полтавського села. Людей вабить не тільки цікавий, різноманітний книжковий фонд, а й щире бажання господарки бібліотеки якнайбільше розповісти, показати, поділитися всіма тими надбаннями, які за всю історію села створили його мешканці.
Коли переступаєш поріг цієї хвилюючої духовної світлиці, здається, що кожен експонат — це, в першу чергу, рукотворний виріб, слід історії, який зберіг у собі душу і серце свого творця. Кожна розміщена з любов’ю музейна дивовижа ніби розмовляє з відвідувачами, демонструючи красу і неповторність українського прикладного мистецтва — усього того чуда, яке хочеться назавжди зберегти для прийдешніх поколінь.
22 березня Алла Петрівна Демиденко зустріла свій пам’ятний ювілей — 60 років цікавого, небайдужого, сповненого добрих справ життя.
Активна громадська діячка, з прагненням якнайкраще допомогти Збройним силам України, любляча дружина, золота мама, уважна й турботлива бабуся — людина, якій болить усе. Справжня українка: проста, щира полтавка, горда і милосердна.
Наша героїня — яскравий приклад наполегливого досягнення мрій. Невдовзі вона отримає диплом бібліотекарки у Гадяцькому коледжі культури — це буде її друга середня спеціальна освіта. Свого часу Алла Петрівна закінчила Кременчуцьке педагогічне училище. Тож будь-які життєві виклики не здолають цю сміливу, впевнену в собі полтавку.
Ось такі сильні, патріотичні, милосердні і водночас чарівні та ніжні жінки живуть на нашій благословенній полтавській землі. Честь і хвала!
Уже понад 20 років, а точніше — все життя, доброта і щирість, милосердне серце, відповідальність перед людьми і громадою визначають її шлях. Це і допомога Збройним силам України, і активна участь у волонтерському центрі «Мамин чай».
Неможливо за один раз перелічити всі чесноти цієї славної жінки. Мешканці Писарівки безмежно поважають Аллу Петрівну за все, що вона створила, допомогла, зуміла зробити. Вона знаходить підхід і до дорослих, і до дітей — юних читачів, які згодом приведуть у ці стіни та музейну світлицю вже своїх дітей — майбутнє покоління славного полтавського села Писарівка.
Сьогодні кожен прихід до бібліотеки та музею — це зустріч із добрим і вічним, зігріта українським духом, зустріч читача з книгою, з історією та мистецтвом.
Тепла посмішка, сонячна харизма, уважне ставлення — це та радість, яка не зникає і після візиту в цей незабутній заклад. Це те святе і вічне, що завжди з нами.
Хай же ще багато років радує нас професійний талант бібліотекарки Алли Петрівни, адже це справді вагоме і знакове покликання.
А міцне здоров’я, мир і щастя, людяність, віра, надія і любов нехай завжди будуть її вірними супутниками — на радість усім нам.
Ольга Пластініна,
село Заворскло, Терешківська громада
