Села Мачухівської громади залишаються серед осередків несанкціонованого скидання відходів. Місцева влада ліквідує звалища, але без зміни поведінки мешканців ситуація повторюється. Мачухівська громада Полтавського району – це 27 населених пунктів і майже сім тисяч мешканців. За останні роки тут вибудували цілісну систему поводження з відходами: створили комунальне підприємство, закупили техніку, запровадили роздільний збір. Та попри всі зусилля, стихійні сміттєзвалища продовжують з’являтися.
Лісосмуги замість контейнерів
Купи сміття на околицях сіл, у лісосмугах, на покинутих ділянках – картина, яка, на жаль, знайома багатьом мешканцям громади. За словами Оксани Мельник, спеціалістки з охорони навколишнього середовища виконкому Мачухівської сільської ради, такі точки скидання виникають не через відсутність інфраструктури. Система вивезення сміття в громаді є й працює. Проблема в іншому – частина домогосподарств досі не уклала договорів на послугу.
«Охоплення домогосподарств залишається неповним. А це безпосередньо впливає на появу стихійних смітників», – пояснює Оксана Мельник. Для когось простіше вивезти мішок «за село», ніж щомісяця платити за офіційне вивезення. Така звичка формувалася десятиліттями, і змінити її за рік-два неможливо.
У вересні 2024 року в Мачухівській громаді запрацювало комунальне підприємство «Затишок». Очолює його Дар’я Науменко. Основне завдання – збір і вивезення твердих побутових відходів, а також утримання громадських територій у належному санітарному стані.
Підприємство має непогану технічну базу: 400 індивідуальних контейнерів для домогосподарств, контейнери для роздільного збору пластику та скла, три сміттєвози, три трактори для допоміжних робіт і самоскид для великогабаритних відходів. Цього достатньо, щоб охопити навіть віддалені села. Підприємство уклало понад 1100 договорів із мешканцями та 32 угоди з юридичними особами. Це серйозний крок до системності, але до повного охоплення громади ще далеко.
Ліквідували – а воно з’явилося знову
Силами «Затишку» в громаді ліквідували два несанкціоновані сміттєзвалища. Провели очищення територій у Мачухах, Калашниках, Судіївці, Шевченках, Полузір’ї. Здавалося б, проблему вирішено. Але ні, на деяких ділянках відходи з’являються знову.
Це вказує на те, що справа не в разових інцидентах, а в усталеній поведінці частини мешканців. Для когось викинути сміття «в яр» – не порушення, а звична практика, яка тягнеться ще з радянських часів. Змінити таке ставлення складніше, ніж купити ще один сміттєвоз.
Роздільний збір: початок є, але потрібно більше
У селах громади вже встановлено контейнери для пластику та скла. Зібрану вторсировину передають місцевому підприємцю, який співпрацює з «Затишком». Модель працює: це і зменшує кількість змішаних відходів, і поступово формує нові звички серед населення.
Водночас інфраструктури не вистачає. Громада потребує додаткових металевих контейнерів для твердих побутових відходів, щоб охопити більше домогосподарств. Поки що частина мешканців просто не має зручного доступу до контейнера – і це теж штовхає когось шукати «альтернативні» місця для сміття.
Екобус: куди здавати небезпечні відходи
Окрема історія – батарейки, люмінесцентні лампи, ртутні термометри. Викидати їх разом зі звичайним сміттям не можна: це небезпечно і для довкілля, і для здоров’я людей. Але що з ними робити – знають далеко не всі.
З 2020 року Мачухівська громада співпрацює з «Екобусом» – мобільним пунктом збору небезпечних відходів від комунального автотранспортного підприємства Полтавської облради. За п’ять років співпраці мешканці передали близько 800 люмінесцентних ламп, до 20 ртутних термометрів і 200 кілограмів відпрацьованих батарейок.
Попри війну, інтерес до цієї послуги не згас. Восени, коли стало відомо про відновлення роботи Екобуса, жителів заздалегідь поінформували. У школах, магазинах і бібліотеках організували тимчасові пункти збору батарейок.
«Приємно, що стільки людей проявили особисту відповідальність та екологічну грамотність», – каже Оксана Мельник. Громада планує продовжувати цю співпрацю.
Просвітництво: довга гра на зміну звичок
Щоб змінити ставлення людей до відходів, потрібен час і системна робота. У громаді діє програма «Екологічні ініціативи на 2025-2027 роки». Вона передбачає щорічні кампанії збору небезпечних відходів, інформаційну роботу через школи, бібліотеки та заклади культури, а також співпрацю з місцевим бізнесом.
Ставка – на поступове формування нової культури поводження з відходами, починаючи з дітей. Якщо школярі звикнуть сортувати сміття і здавати батарейки, вони принесуть ці звички додому. Але ефект буде відчутним лише за умови послідовності, разові акції тут не допоможуть.
Чому так важко подолати стихійні звалища
Насправді проблема комплексна. По-перше, частина домогосподарств досі не платить за вивезення сміття, і не вважає це чимось поганим. По-друге, для старшого покоління викидати відходи «за село» – усталена практика, яку складно змінити. По-третє, виявити порушників і притягнути їх до відповідальності непросто, особливо на віддалених ділянках. І нарешті, попри наявну техніку, громаді бракує контейнерів для охоплення всіх домогосподарств. Жоден із цих бар’єрів не можна подолати швидко. Але кожен із них – цілком подоланний, якщо працювати системно.
Чисто там, де не смітять
Мачухівська громада показує, що навіть в умовах війни та обмежених ресурсів можна вибудовувати цивілізовану систему поводження з відходами. КП «Затишок», роздільний збір, Екобус, просвітницькі програми – усе це вже працює. Але жодна комунальна служба не впорається сама. Доки частина мешканців переконана, що «один мішок нічого не змінить», стихійні звалища виникатимуть знову і знову.
Культура чистоти починається не з контейнера, а з рішення кожного не смітити там, де живе. Спільними зусиллями Мачухівська громада може стати прикладом для інших. Але для цього потрібна участь кожного. Потрібна відверта розмова, а точніше – діалог між громадою, місцевою владою та комунальниками.
Юлія ШАБЛЯ
Матеріал створено за підтримки Української Асоціації Медіабізесу завдяки фінансуванню від Українського Медіа Фонду
