Лариса Лимар, мешканка села Судіївка Мачухівської громади, закохана в красу і дух традиційної випічки, особливо — у приготування великодньої паски.
Це захоплення вона перейняла від бабусі Олі та прабабусі Христини Михайлівни Кінь. У родині Лимарів з особливою шаною ставилися до процесу приготування тіста. Коли в хаті «вчиняли» тісто, то панували чистота, тепло, затишок — і тиша. Бо паска, як мовлять у родині, любить спокій і добрий настрій. Випікання великодньої паски — це не просто кулінарна дія, а своєрідний духовний обряд.
— Паску треба робити з любов’ю, — розповідає пані Лариса. — І з настроєм, бо як не буде настрою, то й тісто не зійде, і випічка не вдасться, і прикраси не тішитимуть око.
Усе в цьому процесі має значення: настрій, думки, навіть атмосфера в домі. Коли ж усе складається гармонійно — і паска виходить пухкою, рум’яною, прикрашеною з натхненням. Майстриня вірить, що у такий момент сам Господь допомагає, бо бачить щирість і доброту людини.
— Цілий рік господиня трудиться, робить добрі справи, — каже вона. — І якщо все було чесно, з відданістю, тоді й Господь дає милість спекти добру паску, аби свято Великодня стало справжнім святом душі.
Лариса Лимар працює у Мачухівському ліцеї вчителькою трудового навчання, вихователькою. У вільний від роботи час, окрім великодньої випічки, вона також випікає на замовлення всіляку смакоту, радуючи односельців солодкими витворами мистецтва.
У світі, де багато що змінюється, залишаються речі, які тримають нас за коріння. І серед них — ось така справжня, духмяна, українська паска, зроблена з любов’ю.
Юлія ШАБЛЯ
