У ПП імені Калашника завершили збір ранніх ярих культур. Цього літа через значну кількість опадів, жнива розпочали дещо пізніше, ніж зазвичай, 10 липня, – розповів журналістам директор господарства Іван Степаненко. У досить стислий термін, за 17 днів, працівники ПП імені Калашника встигли обмолотити 634 гектари озимої пшениці, яка продемонструвала урожайність 55 центнерів з гектара та хороші якісні показники. Крім того, зібрали 404 гектари ярого ячменю з урожайністю 43 центнери з гектара, 99 гектарів гороху (урожайність 32 центнери з гектара), та 21 га вівса з показником урожайності 38 центнерів з гектара.
На цьому тижні у господарстві активно молотили ярий ріпак, якого посіяно 285 гектарів. Культура продемонструвала урожайність 26,5 ц/га. На полі біля села Калашники одночасно працювали 4 комбайни. Урожай збирали професійні комбайнери: Павло Похила, Олександр туз, Вадим Гавриш та Сергій Принь.
Ярий ріпак у господарстві сіють з 2008 року, розповів головний агроном Микола Курінний, перевагу віддають гібриду Культус німецької компанії Lembke. Це продовольчий сорт ріпаку, який купують для виготовлення ріпакової олії. На теренах України цей продукт не дуже поширений, а от мешканці країн Західної Європи із задоволенням вживають таку олію в їжу, вона дуже корисна для людського організму, хоча, звичайно, значно дорожча за соняшникову.
Після збору урожаю калашниківські поля відразу обробляють, готуючи для майбутнього засіву. На момент візиту журналістів тракторист з 30-річним стажем Вячеслав Мойсеєв проводив тюкування соломи на полі біля Калашників, де недавно зібрали ячмінь. Поле у Твердохлібах, де змолотили ріпак – хороший попередник для озимини, дискував механізатор Володимир Дмитрук. У цій справі дуже важливий професіоналізм агрономічної служби, щоб вчасно і правильно здійснити усі відповідні польові роботи. Крім того, слід вирахувати, коли вносити мінеральні та органічні добрива, щоб це якнайкраще вплинуло на якість ґрунту. Найближчим часом у господарстві планують заготовляти силос для потреб тваринництва та вносити органіку на поля.
Разом з директором ПП імені Калашника Іваном Степаненком журналісти оглянули величезні поля кукурудзи, які широкими полотнами простягаються, здається, аж під самий обрій. Іван Іванович особисто порівняв напівсформовані качани двох гібридів та залишився задоволеним від побаченого.
Від редактора: повертаючись з полів, нас чекав приємний сюрприз – візит на конеферму ПП імені Калашника, де просто неба жували травичку майже два десятки коней. Коні – особливе захоплення Івана Степаненка. Любов до цих напрочуд гарних тварин зародилася в нього із самого дитинства. Біля конеферми збудована спеціальна загорода, де бажаючі можуть покататися верхи чи просто помилуватися цими красенями. У кожного коня – своє ім’я. Є тут і Тернопіль і баский Туман, які, відчуваючи присутність дбайливого господаря, мило протягували до нього голови, дивлячись на гостей своїми напрочуд розумними очима.
Автор Юлія ШАБЛЯ.
Фото автора.
