У тяжкі часи воєнного сьогодення все більше людей страждають від щоденного стресу, тривоги, які несуть непоправну шкоду здоров’ю. Про те, як запобігти цьому, посилити стійкість та здатність до відновлення говоримо із практичною та процесуальною психологинею, гештальт-терапевткою Ольгою Черевань.
– Пані Ольго, майже рік в країні точиться жорстока, кривава війна. Від цього значною мірою страждають люди, і не лише фізично, а й психологічно, навіть перебуваючи поза межами своєї країни. Наскільки це небезпечно для людської психіки?
– Стрес і тривога можуть швидко накопичуватися в нашому організмі, впливати на наше фізичне та психологічне здоров’я. Коли життя виходить із-під контролю – ми втрачаємо опори, стабільність, з’являється відчуття надмірної внутрішньої тривоги. Війна яка триває проходить не лише по лінії фронту. Вона вже всередині кожного з нас: на лінії фронту вона фізична, за її межами – вона психологічна. Гарне внутрішнє самопочуття кожного з нас є не менш важливим, ніж справжня зброя і техніка. Усі ми змушені розв’язувати величезну кількість завдань і приймати рішення холодною головою, абстрагуючись від важких емоцій та думок. Але інколи це буває зробити дуже складно. Майбутнє стало непередбачуваним, навіть у короткотривалій перспективі, тому турбуватися про проблеми – нормально. Так людина подумки готується до важливих подій та ситуацій, прораховує наперед імовірність різних варіантів. Але загострюючись, подібні емоції можуть перерости в сильне занепокоєння і заважати раціонально аналізувати ситуації, які виникають.
– Щодня жахливі події змушують українців тривожитися за себе, за близьких, за родичів. Що таке тривога з точки зору психології? Як вона впливає на людину? Та як з нею боротися?
– Чи помічали ви, як змінюється ваше мислення, коли ви хвилюєтеся? Думки починають бігати, наче шалені, набираючи обертів. Ви постійно запитуєте в себе «А що, якщо..?». І таких питань стає дедалі більше, а можливі відповіді починають лякати вас все сильніше, підсилюють нашу внутрішню тривожність, забирають сили на роздуми і змушують вірити, що щось погане неминуче станеться. Тривога – це важлива емоція, яка попереджує нас про небезпеку і мобілізує до відповідних дій. У нашому мозку функціонує система тривоги. Вона дає нам змогу вчасно помічати загрози та запобігати їм. Втім, як і будь-яка система, система тривоги також може «виходити з ладу», формуючи страх там, де, насправді, небезпеки немає, чи змушуючи нас постійно переживати про загрози, які малоймовірні й на які ми не маємо впливу. У таких випадках можна говорити про тривожні розлади. І тоді варто звертатися по консультацію до лікаря психіатра, невропатолога.
Тривога має тілесні прояви. Згадайте, що з вами відбувається, коли сильно переживаєте? Напевно, знайдете декілька симптомів із перерахованих:
прискорене серцебиття;
задишка;
«туман» у голові;
тремор рук або ніг;
пітливість;
бажання сходити у туалет;
зниження концентрації уваги, тощо.
Найчастіше негативні переживання посилюються після сильного стресу Перший дзвіночок — надмірна наявність у думках, чи навіть висловлюваннях, слів-маркерів, які вказують на перебільшення масштабів катастрофи: «усі», «завжди», «ніколи», «нікому», «нічого».
Для роботи із тривожними думками можна використовувати такі техніки:
Техніка «Щоденник тривожних думок»
|
ТРИВОЖНА ДУМКА |
ЙМОВІРНІСТЬ, ЩО ЦЕ РЕАЛЬНО СТАНЕТЬСЯ |
ЦЕ КОРИСНА ТРИВОГА ЧИ НІ? |
ПЛАН ДІЙ (ЯКЩО ТРИВОГА КОРИСНА) |
Помічайте свої тривожні думки. За емоцією тривоги завжди стоїть думка, яка описує ваш страх. Подивіться на цю думку із сумнівом, запишіть її.
Чи корисна така думка? Якщо корисна, тоді не зволікайте та вирішуйте цю проблему, яка вас тривожить або робіть те, що викликає у вас страх (наприклад, підвищуйте кваліфікацію). Не зволікайте, бо весь час, на який ви відкладатимете цю справу, буде просякнутий тривогою. Складіть план дій і сплануйте, коли зможете зробити перший пункт. Це повинно знизити вашу тривогу.
Якщо думка некорисна, не гайте на неї час. Уявіть, що не тривога керує вами, а ви – тривогою. Намалюйте її, створіть її образ. Скажіть їй «Стоп!». Зупиніть це коло думок та переключіть увагу на щось інше.
Техніка «Аналіз власних думок»
Аналізуючи тривожні думки, важливо усвідомити, що це лише думки, а не реальність. Якщо вам складно об`єктивно оцінити проблему — спробуйте побачити її очима іншої людини (батьків, друга, публічної особи, яка є для вас авторитетом, або навіть кіногероя).
Дихання – прості та дієві механізми самодопомоги під час стресу та тривоги.
Якщо ж з надмірною тривогою і тривожними думками самостійно впоратися все ж не вдається, то найкраще не запускати проблему, а звернутися до фахівця, який допоможе впоратися із нею.
– Дякуємо за надані консультації. Вони неодмінно стануть у пригоді нашим читачам, щоб зберегти психологічне здоров’я у цей складний час, пережити жахи війни та зустріти перемогу здоровими.
«Вісті Полтавського району».
