Один із перших етапів соціалізації дитини та її розуміння світу починається саме з іграшок. Вони, у доступній для дитячого сприйняття формі, дають одні з перших настанов щодо поведінки в соціумі та формують уявлення про різні професії, соціальні ролі та розвивають інтереси. Чи всі батьки купують своїм дітям іграшки без поділу – «для дівчаток» та «для хлопчиків»? Журналісти «Вістей» відвідали кілька полтавських іграшкових магазинів та з’ясували, що більшість покупців дійсно обирають іграшки суто за ознаками статі дитини. Чим це небезпечно – давайте розбиратися.
Стереотипні уявлення про дівчаток як про майбутніх господинь, які приречені стояти на кухні, прати, мити й доглядати дітей, спонукають дорослих купувати для них іграшкові кухні, предмети побуту, каструлі, сковорідки, пилососи, пральні машини й ляльки у підгузках. Такими діями дорослі змалку прищеплюють дівчатам певні соціальні ролі, почуття обов’язку бути обслугою в сім’ї та позбавляють можливостей розвивати таланти в науці, інженерії, фінансовій грамотності, керуванні транспортними засобами. Дівчат, які люблять гратися машинками, літаками чи кораблями, часто звуть «пацанками», «хлопчурами». Дорослі не задумуються: через те, що їхня донечка, внучка чи племінниця, яка любить гратися машинками, автобусами або іграшковим інструментом, вона у майбутньому не стане поганою людиною. Навпаки – змалку нав’язані соціальні ролі можуть завадити у дорослому житті обрати професію за покликом серця, реалізуватися у бізнесі, спорті, який звикли вважати суто чоловічим.
Те саме стосується й хлопчиків, яким, зазвичай, купують будівельні набори, конструктори, машинки. Водночас гру з ляльками й дитячим посудом вважають чимось неприйнятним, не задумуючись про те, що син колись стане татом і було б справедливо, якби він взяв на себе частину обов’язків по догляду за своїми дітьми, вмів приготувати сніданок, застилав за собою ліжко, прибирав оселю, не навішуючи увесь тягар хатньої роботи на свою майбутню дружину.
На жаль, стереотипний поділ іграшок відповідно до статі в дитинстві може сформувати некоректне сприйняття своєї гендерної ролі у майбутньому.
Інший тон, який задають іграшки – це стандарти зовнішності. При постійній взаємодії дитини з начебто «ідеальною» іграшкою (обличчя, фігура, волосся, одяг) формуються так звані «еталони» краси. Скільки дівчат прагнули виглядати, як худорлява, довгонога, блакитноока блондинка Барбі? Точну відповідь надати важко, але саме завищення стандартів краси ляльок може призвести до формування комплексів у дитини через її фізичну невідповідність нав’язаним стандартам, потім – до депресії, розладів харчової поведінки, анорексії, замкнутості, порушень психіки…
Багато іграшок забарвлені в рожевий та блакитний кольори. Ніхто не може дати точну відповідь, чому саме ці кольори, але на цьому стереотипі ґрунтується багато підходів до побудови бізнесу, починаючи від кольору одягу, й закінчуючи сучасними «гендер-паті» з використанням дороговартісних феєрверків, хлопавок, кульок у відповідній кольоровій гамі. Саме словосполучення «дівчачий/хлопчачий» колір вже містить у собі стереотип. Дитина це сприймає як наявність відмінностей за статтю в іграх та інтересах. Це – один з початкових факторів хибного і шкідливого розмежування дітей на «гендерні табори».
Важливо, щоб іграшки мали широку палітру кольорів для вибору. Саме такий вільний підхід надає дитині можливість обирати іграшки, одяг, взуття, які їй насправді до вподоби.
За певних умов деякі іграшки можуть сприяти підтримці та посиленню стереотипних гендерних ролей. Хлопчики з дитинства формуються під впливом необхідності бути сильними та активними, ніколи не плакати, захищати й заробляти гроші. Дівчатка ростуть з уявленням, що найголовніше – бути красивими та доглядати за іншими.
Нав’язування подібних «програм» для дітей ускладнює формування їх власних інтересів. Вони можуть відчувати обмеження щодо занять та професій, які відповідають їхньому бажанню і особистим прагненням, але не соціальному сприйняттю.
Заборони для хлопчиків щиро проявляти свої емоції призводять у дорослому віці до численних хвороб, зокрема – інсультів та інфарктів, які значно скорочують термін життя чоловіків.
Звичайно, не всі іграшки впливають на формування подібних стереотипів, багато-що залежить від батьків, які є прикладом для наслідування для своїх дітей. Водночас і батьки, й дошкільні освітні заклади мають спонукати до освоєння та дослідження дитиною різних видів іграшок та ролей. Свобода вибору, відсутність тиску на дітей щодо майбутньої професії дасть їм можливість проявити повний спектр своїх талантів та стати по-справжньому щасливими людьми.
Юлія ШАБЛЯ, Ігор ВОРОБЙОВ.
Фото з відкритих джерел.
Інфографіка – “Вісті”
Матеріал створено за підтримки Волинського прес-клубу.
