Кажуть, з миру по ниточці – голому на сорочку! Такий вислів часто застосовують на практиці жителі села Біологічне Полтавської територіальної громади, бо ж у кого тільки допомоги не просять: і до старости ходять, і до мера міста звертаються, а розраховувати, врешті-решт, доводиться тільки на себе…
Так днями мешканці Біологічного вкотре зібралися задля того, щоб обговорити ще одне чергове наболіле питання, а саме, відсутність повноцінного дорожнього покриття починаючи від с. Гожули, закінчуючи с. Біологічне включно. Враховуючи, що населений пункт віднедавна належать до Полтавської ТГ, жителі села неодноразово писали колективні звернення та разом з особистими підписами направляли на ім’я уповноважених осіб Полтавської міської ради, проте домогтися чіткої відповіді жодного разу не вдавалося.
Саме тому, за ініціативи одного із місцевих підприємців Леонарда Грюнке, котрий разом із Благодійною організацією «ЖИТТЯ БЕЗ КОРДОНІВ» розпочав збір коштів на відновлення дороги минулоріч, та спільного рішення учасників зборів, було вирішено продовжити збирати гроші та спробувати найближчим часом розпочати ремонтні роботи, за вдалих погодних умов. Адже, за словами пана Грюнке, відновлювати дорогу потрібно якнайшвидше, бо зволікати немає часу через активну та негативну прогресивність ситуації з дорогою.
«Перш за все, ми маємо зібрати кошти. Нам потрібна стартова сума, яка б дала можливість нам відштовхнутися з точки відліку та розпочати задумане. Якщо кожен мешканець села згодний здати на ремонт дороги відповідну його можливостям суму, тоді ми матимемо змогу розпочати ремонтні роботи найближчим часом», – стверджує житель Біологічного пан Кирило.
За свідченнями мешканців селища, жодного разу дорога не піддавалася капітальному ремонту, хоч і потребує його вже давно. Років 7-8 тому, жителі села, зокрема чоловіки, створивши ініціативну групу та об’єднавши фізичні та матеріальні сили, власноруч виконали ямковий ремонт найбільш проблемної, на той час, частини дороги. Проте з роками, ями, які ще можна було оминути, сьогодні досягли чималих розмірів та перетворилися на суцільні вибоїни, котрі несуть пряму загрозу життю людей.
«Ця проблема стосується кожного з нас. Адже незалежно від того керуєш ти транспортним засобом чи є його пасажиром, ти постійно наражаєш себе на небезпеку. Це – катастрофа! Років 8 тому ми власними силами із хлопцями зробили ямковий ремонт найнебезпечніших ділянок дороги. Але, щоб розв’язати проблему повністю, потрібні чималі кошти. Ми можемо зібрати певну суму, яка вирішить лише невеликий відсоток проблеми. Тому, потрібна допомога з боку міської ради», – обурюється пан Артем.
Майже половину населення Біологічного складають люди пенсійного віку, до яких час від часу приїздить швидка допомога, адже вони належать до групи ризику різних видів захворювань та недуг, зокрема тиск та серцева недостатність. А враховуючи відсутність нормальної дороги до селища, людину позбавляють змоги вчасно отримати медичну допомогу. Тому, найменший внесок наближає жителів Біологічного до мети, котру вони поставили перед собою та щодня потроху поповнюють скриньку та рахунок для збору коштів, попри складну ситуацію в країні через розв’язану росією війну.
До слова, значний внесок у збір коштів також зробив один із місцевих земельних орендарів. Не зробили свій внесок лише представники влади, котрі “годують” людей обіцянками, новими скликаннями сесій та утопічним формуванням бюджету, який, на думку громади, не розрахований на ремонтні роботи аварійної дороги села, якою щодня здійснюються маршрутні та шкільні рейси, їздять на роботу та з роботи автомобільним транспортом його мешканці, щомиті наражаючи себе на небезпеку потрапляння у дорожньо-транспортну пригоду.
Збір коштів на відновлення дорожнього покриття триває, а з ним і надія мешканців с. Біологічне на допомогу від «панівної верхівки міста». Бо ж, з миру по ниточці, як виявилося, голому й на сорочку назбирати можна… Українці, як жодна інша нація, вже довели, що лиш в єдності їхня сила та міцний дух. Потрібно тепловізор на передову? Будь ласка, чотири дні й збір закрито. Дрон потрібен? Запросто, всього декілька днів почекати доведеться! Та це все про людей: простих, звичайних собі українців. А чи готові скластися коштами ті, які обіцяли гарантувати нам, хоча б, найпростіші та комфортні умови існування?
Діана КАЧУР.
