100 років Судіївському будинку культури: від хати-читальні до осередку мистецтва

У селі Судіївка відзначили столітній ювілей місцевого будинку культури. Захід під назвою «Від хати-читальні до сільського будинку культури (1925–2025)» став не просто святом, а справжньою подорожжю в минуле та свідченням живої культурної традиції громади.

 

Святкування розпочалося під звуки Гімну України та Гімну Мачухівської громади. Голова громади Валерій Білокінь привітав учасників і відзначив значення Судіївського будинку культури як центру духовного життя села. Ведучі заходу Світлана Лимар та Таїсія Дорошенко представили ретроспективу розвитку закладу через дві презентації: «Від хати-читальні…» та «Розквіт культури у 1980-х роках».

Присутні мали змогу не лише слухати, а й самим ділитися спогадами про юність, культурні заходи минулого та людей, які зробили внесок у розвиток культури села. Виступ Надії Гудзенко став хвилюючим моментом: її слова про жертовність українських воїнів передували Хвилині мовчання за загиблими захисниками.

 

 

Про історію бібліотечної справи Судіївки розповіла Ольга Степанюк, голова ради ветеранів громади та бібліотекарка. Вона згадала імена тих, хто присвятив своє життя книзі та просвіті: Броніславу Петренко, Таїсію Дорошенко, Галину Оливенко, Анну Рубан.

Мистецька частина заходу подарувала справжнє свято душі. Сестри Оксанка та Марічка Іванцови з Кунцівського сільського клубу Новосанжарської громади зачарували глядачів своїм співом. Головна музична гордість села, народний аматорський ансамбль «Дивограй», виконав патріотичні пісні, а юна Підгірна Злата наповнила залу своїм співочим талантом.

 

 

Особливо тепло згадували людей, які підтримують культурне життя громади: Валерія Білоконя, Ольгу Степанюк, Анну Рубан, Віру Дудник, Оксану Шишову, працівників місцевого ФАПу та членів літературного об’єднання «Надвечір’я». Святкування об’єднало жителів села, гостей, ветеранів культури та молодь.

 

 

Присутні відзначили, що без історії немає народу, без культури немає майбутнього. Ювілей Судіївського будинку культури став не лише даниною минулому, а й нагадуванням про те, що культурна спадщина потребує збереження й розвитку.

«Вісті»

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *