Мабуть, немає жодного знакового пам’ятного місця в нашому Заворсклянському старостаті, про які я колись не писала, та з часом змінюються події, з’являються нові враження – дуже важкі, надзвичайно складні та драматичні, пов’язані з лютою війною, яку розпочав російський агресор. Але після темряви завжди з`являється сонце – ніхто і ніколи не змусить нас поступитись волею й незалежністю. Україна живе і буде завжди жити!
Наш Заворсклянський старостат, як для мене особисто, так і для моїх земляків, є місцем уваги, допомоги та підтримки всім, хто цього потребує.
Мешканці, переселенці, які влилися в нашу громаду – ми всі українці, об’єднані в дружну полтавську родину. У складі Терешківської громади з дня приєднання, ми відчуваємо себе однією сім’єю – згуртованою та доброзичливою. Наша староста – Олена Володимирівна Клітна, активні депутати – Людмила Анатоліївна Білокобильська, Віталіна Олександрівна Булава, Олександр Миколайович Чечель не тільки активно й добросовісно приймають участь в роботі сільської ради, але завжди, що найголовніше, готові прийти на допомогу в найскрутнішій життєвій ситуації.
І тому кожен заклад, організація, особистість, про яку піде мова, наше повсякденне різноманітне життя з тривогами та хвилюваннями воєнного часу, але сповнене безперечної і безмежної віри й надії на Перемогу у цій страшній війні, і святої любові до своєї маленької батьківщини, рідного полтавського краю і неньки України.
У старостаті функціонують Заворсклянська амбулаторія загальної практики сімейної медицини на чолі з лікарем Павлом Олександровичем Кестель та п’ять ФАПів. Всі заклади працюють в робочому режимі, професійно, чуйно, відповідально, і з великою турботою і сердечністю, як завжди і працювала заворсклянська медицина. У минулому році в приміщенні амбулаторії та Писарівського ФАПу провели поточний ремонт. Також в 2023 році, на радість батьків і земляків, в нашому старостаті народилось 10 малюків, – життя продовжується, не дивлячись на будь-які виклики. Діти перебувають під постійною патронатною турботою.
У минулому році почав працювати муніципальний автобус, який обслуговує всі села старостату. Проїзд дітям, з народження до 18 років, безкоштовний, для пенсіонерів пільговий день – середа. Для підвозу діток у громаду придбали новий шкільний автобус.
Більше року працює пересувне відділення поштового зв’язку Укрпошти. І колишні побоювання та хвилювання змінились на заслужену подяку і повагу завідуючій ВПЗ Гладишевій Валентині Миколаївні та її колегам за професійну, швидку, уважну роботу. Великим попитом користуються і різноманітні супутні послуги, які у великому асортименті надає Укрпошта. Щира подяка за це.
Вже багато років наш священик Отець Євген на Водохрещу зі святою водою і доброю молитвою відвідує кожен заклад і організацію, кожну оселю, щоб ще на один рік благословити кожного, подарувати віру й надію. Для нас це особлива подія, до якої ми готуємося, з нетерпінням чекаємо.
Неможливо не згадати добрими словами Центр соціальних послуг Терешківської громади (директор Юлія Володимирівна Таранець). Центр соціальних послуг надає не тільки вкрай необхідну допомогу енсіонерам, а й дає нам впевненість, віру в те, що ми ніколи не залишимося один на один з бідою. Яскравий приклад цьому – соціальний працівник Наталія Олександрівна П`ятак – дуже добра, уважна, сердечна і щира. До кожного у неї свій підхід і з усіма вона вміє знайти спільну мову. Господь подарував мені спілкування і допомогу такої дорогої людини. Вона ніколи не пройде повз, активний волонтер багато років. Кожен тиждень передає в Київ молочні продукти і не тільки. Останнім часом, після початку повномасштабної війни, Наталія Олександрівна стала ще й донором, віддає свою кров для спасіння поранених воїнів. Я впевнена, кожен соціальний працівник нашого старостату, громади, як і адміністрація терцентру, намагаються внести посильний внесок в загальну справу – допомогу нашим дорогим воїнам.
І як не згадати дорогих моїх земляків із Завроскло, Головача, Лукищини, Писарівки, Ватажкового, Минівки і Портнівки, які свої вкладом, з величезною пошаною і вдячністю, дарують ЗСУ своє тепло і любов. Сітки, кікімори, сплетені золотими руками місцевих майстринь, окопні свічки, виготовлені з продуктів бджільництва з пасіки Людмили Сердюк. Різноманітні смаколики, продукти харчування, сплетені килимки і багато всього, що зігріває, годує і підтримує воїнів. Як порадують кольорові дитячі малюнки і вироби, в які малеча вкладає все тепло світу. А ще – благодійні ярмарки та концерти, фінансова допомога земляків для ЗСУ.
На сьогоднішній день в нашому старостаті діють два заклади освіти – Головачанська гімназія ( філія Терешківського ліцею) на чолі з директором Іваном Дмитровичем Назаренко та КО «Заворсклянський заклад дошкільної освіти «Волошка» – завідувачка Ольга Петрівна Шляхова.
Незважаючи на складну ситуацію в країні, колективи обох закладів намагаються максимально допомогти своїм учням і вихованцям налагодити й упорядкувати процес навчання. Зараз діти початкової школи навчаються в приміщенні дошкільного закладу відповідно до графіку: 1 клас – п’ять днів на тиждень, 2 – 4-ті класи – за змішаним графіком, старша школа – частина школярів на дистанційному навчанні, інша частина навчається в Терешківському ліцеї. І всі з нетерпінням очікують закінчення будівництва і введення в дію в 1 кварталі 2024 року сховища, щоб успішно навчатись в стінах рідної школи.
У дошкільному закладі «Волошка» облаштовані актова й танцювальний зали, придбана інтерактивна дошка, нове технологічне обладнання для харчоблоку, відремонтована пожежна сигналізація. Зараз у дитячому садку – сорок три дитини на змішаній формі перебування.
У Заворсклянському старостаті функціонують 5 закладів культури – 2 будинки культури і 3 сільські клуби. У пам’яті теперішніх і майбутніх поколінь назавжди залишаться чарівні світлиця Заворсклянського БК з мальовничими неповторними зразками народного прикладного мистецтва. Писарівський сільський краєзнавчий музей, де з року в рік накопичується пам’ять в експонатах і спогадах про земляків, події, які відбуваються в селі. І такі цікавинки є в кожному закладі, які очолюють творчі особистості. У Писарівський БК, Ватажківський та Минівський клуби закуплені кольорові принтери. У Минівський клуб придбані нові комфортабельні стільці для глядацької зали. У Головачанському клубі облаштовано дзеркальну танцювальну залу, в Писарівському БК облаштовані туалети.
Особливих слів подяки заслуговують публічні бібліотеки, де успішно працюють, вкладають душу й серце вже багато років наші дорогі й шановні бібліотекарки. Це не тільки література на всі смаки, а й цікаві виставки, дитячі малюнки, краєзнавчі куточки. Відбуваються зустрічі з творчими особистостями. У кінці вересня минулого року відбулася зустріч з письменницею білоруського походження, але вже з полтавсько-заворсклянською душею – Інною Дідик-Снарською. Писарівський літературний клуб «Літературна хвиля», захоплюючі заворсклянські майстер-класи, перегляди мультфільмів у Заворскло, у Ватажково, та ще багато іншого.
У минулому році з бюджету громади в кожну бібліотеку було закуплено певну кількість нової літератури, також постійно проводиться поповнення за рахунок обмінного фонду Полтавської обласної бібліотеки ім. І.П.Котляревського. Проведена передплата періодичної преси – газет і журналів на 2024 рік в кожну публічну бібліотеку. У бібліотеках є своєрідні «польські» полиці зі зразками кращої польської літератури, які користуються великим попитом у читачів – це яскравий приклад єднання і братерства народів, тому що в Республіці Польща також облаштовані українські полиці з нашою літературою, що дає можливість полякам ближче дізнатись про найкращі здобутки українських письменників.
Отак і живе моя маленька батьківщина – вагома частка великої Полтавської дружної родини. Ми різні, але, разом з тим всі, від великого до малого об’єднані однією святою метою – нашою якнайшвидшою Перемогою над ворогом-супостатом.
Українці стали на захист Вітчизни. І ми ніколи, і ні за що не забудемо їхнього подвигу, як і тих , хто поклав своє життя на вівтар майбутньої перемоги. Бо це всі наші земляки, односельці, сусіди, близькі й дорогі нам люди. І наша пам’ять, і прийдешніх поколінь буде незабутня.
Недавно в нашому старостаті сталася знакова подія. Повернувся з полону за обміном 31 січня 2024 року наш земляк Шемоницький Михайло. Сердечно бажаємо дорогому воїну якнайшвидшого відновлення, всіляких гараздів і низько вклоняємось йому.
Дорогі мої земляки! Безмежно дякую вам, за ці роки ми стали не просто мешканцями, односельцями. Ми поріднились духом і волею. Нехай все добре, людське і щире в наших серцях і душах втілиться ще в більш вагому і дієву допомогу нашим ЗСУ. Кажуть, чужих дітей не буває. Не буває і чужих воїнів, солдатів, яким би щохвилинно не була потрібна наша волонтерська допомога. Я впевнена, що ви завжди будете на громадському, патріотичному, українському посту – свято і вірно!
Ольга ПЛАСТІНІНА, для “Вістей”
