З очільником волонтерського загону Чутівської громади Юрієм Журавлем ми зустрілися на місці передачі провізії військовим 32-ї окремої механізованої бригади, які на кілька днів приїздили до рідного дому. Сюди ж завітали й волонтери з Чутового й сусідньої Скороходівської громади, які надають постійну допомогу захисникам. За якісь півгодини багажник автівки військових доверху заповнився продуктами харчування, солодощами, різноманітними смаколиками. Час вирушати в дорогу…Волонтери й військові по-братерськи обіймаються, з надією на якнайскорішу зустріч.
«Хлопцям привіт, повертайтеся живі, ми усі вас дуже чекаємо», – чується серед гурту.
За хвилину «оживає» телефон Юрія Журавля, він відповідає на дзвінок:
– Алло, привіт!
– Дядь Юр, хлопцям смаколиків хочеться, – лунає голос з мобільного.
– Що треба? Скільки? На коли?
– П’ять тисяч вареників, тисяча котлет, плов…
– Зробимо, – довго не задумуючись відповідає Юрій Журавель своєму давньому знайомому, який зараз захищає Україну на фронті.
Прийнявши чергове замовлення від бійців, Юрій одразу береться за підготовку – телефонує, організовує, домовляється. І так постійно, майже щотижня чутівські волонтери готують сотні кілограмів провізії для військових-земляків і не тільки, щоб захисники поповнювали свої сили і знали, що тил працює на повну і чекає їх додому з перемогою.
Із 2014 року Юрій Журавель з родиною допомагають Українській армії. Він особисто знає багатьох військових, зокрема й вищого командування, які не раз навідувалися до волонтера й пригощалися його авторськими стравами. Не маючи спеціальної кухарської освіти, Юрій сам готує смачнючий плов, духмяний лагман та передає бійцям. Масштаби допомоги вражають! За один раз це може бути кілька сотень кілограмів їжі! Його надійна команда дівчат-трудівниць ліплять за зміну до двох з половиною тисяч вареників, кришать овочі для плову, лагману, салатів, начиняють домашні ковбаси. Слава про неперевершені чутівські смаколики шириться у багатьох підрозділах, батальйонах та бригадах, що підтверджують відео від військових, які пан Юрій береже у своєму телефоні.
Навколо цього цілеспрямованого чоловіка об’єдналися небайдужі жителі Чутівщини – Станіслав Новицький, Сергій Чередник, Олександр Гутовець, Микола Малько, Леонід Бабенко, Юрій Петріченко, Тигран Арутюнян, Сергій Пономаренко, Сергій Телятник, Олександр Шинкаренко, Сергій Супрун, Анатолій Бурніс, Микола Лазоренко, Юрій Перепелиця, Віктор Кокашвілі, Володимир Фесенко, Руслан Костюк, Володимир Головченко та інші. Неоціненну допомогу йому надають господині з Чутового, які шинкують овочі на плов і лагман – Людмила Малипко, Ольга Журавель, Валентина Сторчова, Світлана Бугай, Марія Леонова, Надія Макаренко. До волонтерської руху місяців зо два тому долучилися: Валентина Корж, Світлана Шаповалова, Зінаїда Науменко, Лариса Дяченко, Ніна Залісна, Наталія Тесак, Ніна Харько, Людмила Арсененко, Ольга Литвин, Анна Бідило, Неля Ночовна. Ніколи не відмовляють у допомозі й жительки сіл Кочубеївка і Черняківка, які печуть пиріжки, ліплять вареники, квасять овочі. Борошно на вареники й пиріжки, а також крупи, надає Михайло Микитюк із Кочубеївки.
Візитною карткою волонтерської групи є виготовлення м’ясної продукції. Для цього вони закуповують туші свиней, які переробляють на копченості, домашню ковбасу, сало з часником, тушонки, холодці і т.і. Також до цієї справи долучаються й місцеві фермери, такі як Віктор Онищенко, й надають сировину безкоштовно. М’ясними смаколиками радують бійців Андрій Довжик, Микола та Наталія Костяницькі, Олександр та Любов Борисенки.
Кожен член волонтерської групи робить свій внесок чи то продуктами, чи то коштами у загальну справу. Облік фінансових надходжень тримає на контролі Юрій Коваленко. За увесь час волонтерства, з початку війни закупили продуктів та інших речей на понад 7 мільйонів гривень. Допомогу від чутівських волонтерів отримують воїни близько двадцяти бригад. Військовий із Чутівщини Юрій Бацман відзначає, що Юрій Журавель допомагає армії ще з часів АТО та ООС, з того часу, разом з командою, надали силу-силенну допомоги українському війську. «Таких, як Юрій, небагато. Побільше б таких людей», – говорить він.
Свій внесок у спільну справу також робить місцева церква «Спасіння», підприємство «Молочний дар», колективи чутівського дитсадка «Світанок», магазину «Берізка», працівниці їдалень Чутівської та Таверівської шкіл. До них долучаються й освітяни Скороходівської ТГ: Филенківська і Скороходівська школи, дитсадок «Сонечко».
Як розповіла директорка Таверівської ЗОШ Ольга Шинкаренко, колектив навчального закладу з перших днів вторгнення доєднався до волонтерського руху. Працівниці школи пекли пироги, готували гарячий чай для людей, які проїжджали через Чутівську громаду, тікаючи від війни. Постійно виготовляють партії вареників для воїнів. Разом з жителями села Таверівка, проводять збір речей на запити військових – теплий одяг, шкарпетки, засоби гігієни, консервацію, солодощі, крупи, мед. А Ольга Шинкаренко зі своїм чоловіком теж співпрацює з волонтерським загоном Юрія Журавля, надаючи різноманітну допомогу.
Автомобілі – такий же розхідний матеріал, як і все інше, бо хоч дорогі, але необхідні для пересування особового складу, і вони недовговічні та постійно потребують ремонту. Тож тим, хто на декілька днів виривається з фронту, волонтери допомагають і з цим. З волонтерською групою Юрія Журавля співпрацюють майстровиті чутівці, які з технікою на «ти», – Олександр Тесленко, Віталій Непійко, Ігор Пархоменко, Михайло Наливка та інші.
Так, Віталій Непійко за минулий рік відремонтував не один десяток автівок бійцям. «Особливо багато їх було торік влітку. Здійснював діагностику. Те, що міг зробити, – ремонтував. Коли щось було не у моїй компетенції – направляв до інших майстрів», – розповів пан Віталій. Працюють сумлінно, адже автомобіль має бути повністю справним, бо ж від цього залежить життя бійців. Тож вони, за потреби, беруться за роботу одразу – і вдень, і вночі. Працюють безкоштовно. «Іноді у знак вдячності хлопці пригостять кавою», – говорить Віталій Непійко.
Єдиною командою працюють чутівські волонтери з сусідами зі Скороходового. У цій громаді також діє волонтерський осередок, до якого входить Володимир Затула, Іван Собко та Наталія Салогуб, яка разом зі своїм чоловіком Олександром активно займається волонтерством з 2014 року та має за це президентські нагороди.
Іван Собко разом з дружиною Світланою розпочали допомагати армії ще в серпні 2014 року. Тоді подружжя чітко усвідомлювало страшну загрозу з боку росії, яка могла в будь-який момент перекинутися вглиб країни, тому робили все для того, щоб допомогти військовим стримувати ворога. Вони активно возили допомогу на Схід. Бувало так, що одночасно роз’їжджалися по різних містах, щоб встигнути вчасно доставити запити військових. Родина виховала двох синів – захисників України. Старший служив добровольцем у полку «Азов», менший – зараз воює у складі 3-ї штурмової бригади. Відтоді Іван та Світлана Собки не полишають волонтерство. Їхній внесок у волонтерський рух оцінили на державному рівні, відзначивши нагородами від президента.
Мешканець Скороходового Володимир Затула, окрім активного волонтерства, очолює військово-патріотичний клуб «Фенікс», який відвідують діти від 9 років та до закінчення 11 класів. Цей напрямок діяльності зародився на Чутівщині ще у 2012 році за ініціативи Валентина Діброви, Дмитра Шевченка, які у 2014 році пішли на фронт. Валентин Валентинович заснував клуб юних десантників «Гвардія», який згодом перейменували у ВПК «Штурм». Переважна більшість його вихованців стали справжніми воїнами і зараз боронять нашу державу від російських окупантів. А один з них, Олександр Швець, продовживши справу наставника Валентина Діброви, очолив ВПК «Штурм». На жаль, у жовтні він поліг при виконанні бойового завдання на південному фронті. В останню земну дорогу його провели у рідному селищі Скороходове.
Герої насправді вмирають… Вічна лише наша пам’ять про них, яка передаватиметься з уст в уста, з покоління в покоління. А щоб перемогти ворога, ми повинні залишатися разом, стояти плічо-пліч, не втрачати віри – фронт, який б’є окупантів, та тил, який всіма силами допомагає армії, – кожен на своєму місці.
Юлія ШАБЛЯ.
Фото Оксани ЧЕРКАС.
