Війна змінює людей, оголює їхню справжню суть. Для когось – це випробування на міцність, для інших – можливість проявити найкращі риси. Олександр Карвацький із Мачухівської громади із перших днів повномасштабного вторгнення став тим, хто не зміг лишитися осторонь.
Спочатку були збори донатів і прості, але такі потрібні окопні свічки. А вже у 2023 році він уперше вирушив до госпіталю в Торецьку. Побачивши очі й посмішки поранених хлопців, Олександр зрозумів: це справа, яку він мусить продовжувати. Відтоді разом із волонтером Володимиром Солопом він кожні два-три тижні вирушає власним транспортом на схід. Їхні машини щоразу наповнені зібраною Мачухівською сільською радою допомогою – продуктами, ліками, речами, які рятують життя і підтримують бойовий дух.
Ці поїздки – не лише про передачу речей. Це про тепло серця, яке відчувають воїни, коли знають: вдома про них пам’ятають, чекають і допомагають. Не випадково Олександр та його команда мають десятки відзнак за активне волонтерство, але для нього найцінніша нагорода – слова «Дякую, брате, що приїхав».
Та його діяльність не обмежується лише фронтом. З 1 серпня рішенням сесії Мачухівської сільської ради створено КП «Ритуал», яке очолив Олександр Карвацький. Нова структура вже працює, забезпечуючи важливу для громади справу.Поки що в колективі троє людей, та в планах – розширення спектра послуг, аби підприємство стало надійною опорою для всіх мешканців.
Шлях Олександра Карвацького – це приклад того, що справжній патріотизм полягає не лише у словах, а й у щоденній праці, жертовності та відданості людям. Його серце – на фронті разом із нашими воїнами, а руки – у щоденній роботі для громади.
Юлія ШАБЛЯ
