13 березня 1976 року в селі Хорішки, на Полтавщині, Валентина Володимирівна Касай народила хлопчика і назвали його Вадим. Дитинство і юність Вадима промайнули у мальовничих Хорішках . Хлопець успішно закінчив школу… Настали буремні 90-ті роки: виробництва закривалися, колгоспи ліквідувалися, люди на селі стали зайвими…
У Вадима була дружина Алла, треба було дбати про сім`ю. Довелося переїхати в Полтаву. Вадим Петрович влаштувався працювати вантажником на підприємство. Самотужки він опанував професію газорізальника. Маючи хист керівника, його призначили бригадиром. Він був вимогливим до себе і підлеглих, підняв дисципліну в колективі, але задоволення від цієї роботи не отримував, тож згодом перейшов працювати водієм у приватне підприємство. З початком повномасштабної війни вирішив для себе, що піде боротися за Україну….
7 жовтня 2023 року Вадима Касая мобілізували до ДШВ. Згодом воїн навчався в Англії. Вадимові Касаю присвоїли звання старший солдат. Після навчання військового направили на Харківський напрямок, у село Сеньківка. В одному із боїв снаряд влучив в їхній БТР… Це сталося 7 січня 2024 року…
Вадим Петрович Касай загинув… Залишилася вдовою дружина Алла Миколаївна, напівсиротою – донька Світлана. Донечку Світланку тато дуже любив, приділяв їй багато часу та уваги. З дружиною дали їй гарну освіту (вона закінчила педагогічний університет). Зараз Світлана працює викладачкою англійської мови. Світлана до цього часу не може збагнути, що батько загинув, дуже сумує за ним.
До війни родина Касай мешкала в Полтаві, винаймала квартиру. Довелося змінити декілька місць проживання… Вадим мріяв про своє житло в приватному будинку. У 2014 році, коли назбирали кошти, придбали житло в селі Абазівка. Родина мешкала в Абазівці, їм усе подобалося – і природа, і зручне сполучення з Полтавою, і доброзичливі люди.
У житті Вадим Касай був дуже справедливим, не боявся ніякої роботи, відрізнявся сміливістю.
«Ми за ним були, як за кам’яною стіною, – пригадує дружина Алла Миколаївна. – Працювали дуже багато, бо допомагали батькам пенсійного віку, але зрідка їздили на відпочинок до Азовського моря, в Кирилівку, на Федотову косу, або родиною ходили на річку Псьол в Хорішках. Вадим любив рибалити».
За Україну, за рідний край віддав життя Вадим Касай. Похований Вадим Петрович в Хорішках , як кажуть «де пуповина, там і домовина»…
Вдячні мешканці Хорішок та Абазівки бережуть і завжди берегтимуть світлу пам’ять про Вадима Петровича Касая. Світла і вічна пам’ять Герою!
Олександр ЛУКОМІНСЬКИЙ, с. Абазівка
