Попри війну, перебої з електрикою, нестабільні ціни на продукцію, у ПП «імені Калашника» робота не зупиняється. Тут вчасно завершили осінньо-польові роботи, зібрали врожай і вже готуються до нового сезону. Головна сила господарства — його люди, які день у день працюють на результат.
Наша найбільша цінність – колектив
«Ми повністю закінчили комплекс осінньо-польових робіт, — розповідає директор підприємства, Заслужений працівник сільського господарства України, депутат Полтавської обласної ради Іван Степаненко. Урожай зібрали непоганий, ціни на продукцію нестабільні, молоко днями подешевшало на 20 копійок, соняшник теж знизився у вартості. А от мінеральні добрива, навпаки, подорожчали. От і думай, як правильно розставити пріоритети у роботі».
Попри труднощі, у господарстві підняли орендну плату за паї, вчасно виплачують заробітні плати.
«Ми завжди вчасно розраховуємося з людьми, бо це — наш кістяк, наші трудівники», — наголошує директор.
Під час жнив цього року найкращі результати продемонстрували механізатори Сергій Принь, Віктор Дорошенко, Юрій Фоменко, Іван Кулініч; водії Валерій Головко, Євген Калашник, Сергій Єремейчук.
«Я дякую усім без винятку працівникам нашого господарства за сумлінну працю, на них тримається виробництво і наш успіх. Попри несприятливу погоду, відключення світла та інші труднощі — робота кипить», — говорить Іван Степаненко.
Рік посухи й боротьби за урожай
Головний агроном підприємства Микола Курінний зізнається, що 2025 рік видався непростим.
«Глибше 25–30 сантиметрів — сухо. За тридцять років роботи не пам’ятаю, щоб соняшник був висотою метр сорок і цвів. Але ми все одно отримали 29 центнерів соняшника з гектара, 45 центнерів – кукурудзи. Це хороший результат, зважаючи на клімат і брак вологи».
Під урожай наступного року посіяно 500 гектарів озимої пшениці, 120 гектарів озимого ячменю, 310 гектарів ріпаку та 14 гектарів озимого жита.
«Посіви зійшли вчасно, всі культури у задовільному стані», — додає Микола Курінний.
Поруч із ним — головний інженер Віталій Михайлик, який відповідає за технічну готовність господарства.
«Ми вже дефектуємо техніку після сезону. Близько 80% запчастин завезено, машини миють, ремонтують, оновлюють. Кожен агрегат перевіряємо окремо — старе в металолом, нове ставимо. Готуємось до весни, бо техніка — це серце поля», — каже він.
Тваринництво вимагає особливої турботи
Не менш важливий напрям у господарстві — тваринництво. Головний зоотехнік Тетяна Баклицька розповідає, що цього року, попри весняні заморозки й літню спеку, команда спрацювала злагоджено. Наразі поголів’я великої рогатої худоби — понад 1 250 голів, з них 515 дійних корів.
«За 10 місяців ми отримали показник 6 639 кг молока на корову, — говорить вона. — А наші передові доярки показують результати, якими можна пишатися: Наталія Дрюцька — 8 857 кг, Надія Лебідь — 8 599 кг, Валентина Яценко — 8 462 кг молока на корову».
Господарство повністю забезпечене кормами. На фермах вирощують і молодняк: до 500 теличок і 250 бичків.
Злагоджено працює і свинотоварна ферма, якою керує Людмила Богдан.
«Колектив дружний і працьовитий , усі розуміють, що сьогодні від нашої роботи залежить продовольча безпека регіону», — каже Тетяна Баклицька.
«Миру, добра і віри у завтрашній день»
Підсумовуючи рік, директор Іван Степаненко каже: «Так, нині господарювати важко, але ми тримаємось, бо маємо людей, які не бояться роботи. І поки вони є — буде й хліб і до хліба. Хочу привітати колектив господарства з професійним святом та побажати всім селянам миру, здоров’я, добра і щоб наша праця приносила не лише матеріальну, а й моральну радість. І щоб якнайшвидше закінчилася ця клята війна».
Юлія ШАБЛЯ
На фото обкладинки: Світлана Дмитренко, доглядач за поросятами на дорощуванні та відгодівлі свиней
