«Неодноразово чула на свою адресу від зовсім сторонніх людей, які мали нахабство питати: «навіщо тобі стільки тату», «як твої рідні дозволили зробити пірсинг», «це огидно та некрасиво», – пригадує прикрі випадки Діана.
Інший досвід – у Каріни. «Часто чую компліменти щодо свого зовнішнього вигляду, бачу захоплені погляди перехожих», – розповідає вона.
«Працівники державних установ, бувало, спершу дивувались моїм татуюванням та пірсингу. Молодь же сприймала їх нормально, а я автоматично ставав для них «своїм», – додає Володимир.
Якими б різними не були історії цих людей, їхні відчуття і враження від схожих ситуацій, досвід, їх об’єднує одна спільна думка, – кожен і кожна має право комфортно відчувати себе у своєму тілі, змінювати його вигляд, незважаючи на суспільні упередження, адже поняття «краса» – поняття відносне і суб’єктивне.
***
Діана Дзюба мешкає в Полтаві. Сюди вона з початком повномасштабного вторгнення переїхала з Харкова, де прожила майже все життя. Тут почала займатися улюбленою справою – робить людям «боляче і красиво». Так дівчина жартома описує мистецтво тату, яке опанувала рік тому.
До цього Діана працювала у різних сферах. Пригадує один не дуже приємний випадок, що стосувався безпосередньо її зовнішнього вигляду та відношення до нього керівництва одного із навчальних закладів.
«Це була приватна школа англійської мови. Я пройшла співбесіду й готова була навчатися, втім виявилося, що пірсинг на моєму обличчі – це проблема. Директорка закладу попросила мене знімати його в робочий час. Звісно, я відмовилась це робити, адже такий прокол заростає за лічені години, що і стало причиною відмовити мені. Я абсолютно не вважаю пірсинг на обличчі, або ж тату чи кольорове волосся проблемою. Все це – спосіб самовираження», – розповідає Діана Дзюба.
У неї – понад 10 татуювань на руках та ногах, 3 пірсинги на обличчі та яскраво-червоного кольору волосся. Коли набридає, може прикраси зняти, адже перевагу віддає внутрішньому стану. На 10-ти татуюваннях Діана не збирається зупинятися. Єдина причина, чому поки не робить більше – відсутність часу. Волосся ж зазнало найбільших змін – було фіолетового кольору, чорного з помаранчевим чубчиком, рожеве та яскраво-руде.
«Всі мої зміни почалися саме після закінчення школи. Вже на першому курсі зробила пірсинг, потім фарбувала волосся, і далі… Всі непорозуміння, викликані моїм зовнішнім виглядом, сталися після школи – часто на вулиці просто хтось міг щось сказати, звернути на це увагу. Я вважаю, що розумні люди нічого не скажуть, а ті, мабуть, кому немає куди діти свою негативну енергію, знаходять собі «жертву» просто на автобусній зупинці й розповідають, як правильно жити. У мене так було. І я думаю, до цього треба бути готовою, але усвідомлювати, що проблема, насамперед, не в мені, не в моєму кольорі волосся, а в людині, яку чомусь турбує моя зовнішність».
На таких «шанувальників» Діана реагує стримано, промовляючи фразу, яка мала б пояснити все: «Стежте за собою». Близькі дівчини з розумінням ставляться до будь-яких змін в її зовнішньому вигляді: разом зі своїм хлопцем Діана відвідує пірсинг-салон, мама (як і друзі) схвалює такі прояви самодослідження та особистісних змін доньки.
«Мені відгукується думка: пірсинг, тату й усе, що ми змінюємо в своєму тілі, означає присвоєння цих змін собі. Це про те, що ти заявляєш світу: моє тіло належить тільки мені і я знаю, що з ним робити, і я буду це робити. Особливо характерні такі зміни для підліткового віку: молодь робить пірсинг чи татуювання, що часто зумовлене бунтом, незгодою, самоствердженням», – каже дівчина.
***
У минулому дипломований вчитель біології, Володимир Ходунай нині відомий в Полтаві тату-майстер, майстер класичного та інтимного пірсингу та майстер із видалення татуажу.
«Це не та професія, для якої треба отримувати академічну освіту в університеті, однак вона є досить запитуваною, а рівень успіху залежить від професіоналізму і позитивної репутації. Свій авторитет здобував поступово – проходив відповідні курси в тату-студії «VEAN» – найбільшій міжнародній мережі тату-студій, де й залишився працювати. Для мене було важливо обрати хороший заклад та досвідчених майстрів, які б розкрили основи ремесла татуювальника, поділилися б секретами своєї майстерні. Вибрав саме цей бренд, адже він постійно розвивається, а основними напрямками є тату та пірсинг-індустрія. Робота з людьми надає мені неймовірної енергії, а коли бачу щасливих після сеансу клієнтів – радію, що зміг здійснити їхню мрію», – розповідає Володимир.
Зробити татуювання йому вперше спало на думку ще в школі. Планував, що це буде мініатюра на руці, на пам’ять про дотриману самому собі обіцянку. Зараз татуювань у Володимира – понад 30. Незабаром після першого татуювання хлопець проколов вуха, пізніше – досліджував й інші різновиди пірсингу. Такі експерименти були цікаві хлопцю з професійної точки зору, адже хотів ділитися зі своїми клієнтами й клієнтками власним досвідом.
Володимир каже, що ще 5 років тому в суспільстві існував чіткий образ кремезного, бородатого, «забитого» з пірсингами по всьому тілу тату-майстра. Але тенденція з роками змінилася й потенційних клієнтів/клієнток цікавить, насамперед, особистість, погляди та світогляд спеціаліста/спеціалістки.
«Це стосується не лише ремесла майстра тату, – впевнений Володимир. – Моя принципова позиція завжди була такою, що пірсинг чи тату ніяк не заважають професійній діяльності. Коли я влаштовувався працювати вчителем біології в державну школу, працівники трохи дивувалися з мого зовнішнього вигляду, з учнями навпаки – був повний конект. Діти сприймали мене як сучасного педагога, який зможе спілкуватись з ними на одному рівні. На інших місцях роботи подібних питань до мене не виникало. Загалом же зараз суспільство набагато лояльніше ставиться до будьяких проявів самовираження».
Головне, на що звертає увагу Володимир, послугами тату-студії однаковою мірою користуються і чоловіки, і жінки. Що стосується стилістики, то вона більше залежить не від статі, а від естетичних вподобань людини.
«Ніколи не знаєш, кому сьогодні робитимеш татуювання. Це може бути дівчина, в якої буде контурний метелик, або ж хлопець, який захоче набити лева на плечі. Приємно дивують й жінки, які приходять бити 5-ту тату. Так само і пірсинг: клієнти відходять від «банальних» проколів мочки вуха, й надають перевагу абсолютно різним видам – крила носа, брови, губи тощо. Тому, насправді, стало цікавіше працювати. Ми, майстри, дуже тішимося з цього», – каже Володимир Ходунай.
З особистих спостережень майстра, здебільшого тату містять пам’ятні спогади, важливі для людини. Пірсинг також підкреслює індивідуальність.
Однак тату можуть не тільки нагадувати про знакові події, але й перекривати ті, які хотілося б стерти з пам’яті назавжди: рубці від нещасних випадків, опіків, або ж тих, які спричинені свідомо (селфхарм). У таких випадках майстри/ні намагаються допомогти пропрацювати цю болючу травму, побачити не дефект тіла, а красиву його частину.
***
«Бажання зробити тату з’явилося ще в підлітковому віці, але я залишила цей задум до періоду дорослішання. Тому перше татуювання було зроблено свідомо, у 24 роки, – каже Каріна (прізвище не вказуємо за бажанням героїні, – ред.). – Після 8-го татуювання я вже не рахую їх, простіше сказати, що це понад 50 годин сеансів. Всі мої тату (від мінімалістичних до більших) багато чого означають для мене, утворюючи загальну картину мого сприйняття себе».
Полтавка Каріна у свому Інстаграм-блозі пропагує самопізнання та саморозвиток. Тему любові до себе і свого тіла вона підіймає у трансформаційній онлайн-програмі для жінок, де навчає практик йоги, медитацій, розуміння себе, розбирає разом з учасницями, чому втрачається енергія і як цьому запобігти та пропрацьовує з ними блоки, упередження, страхи, невизначеність і невпевненість у собі.
Вона стверджує, що її зовнішність аж ніяк не є причиною неприємних ситуацій, навпаки – вона отримує багато компліментів та приємних слів. Тату та пірсинг стали невід’ємною частиною її індивідуальності. Для неї вони мають особливе, сакральне значення, про що не хоче розповідати абикому. Поступово розвиваючи особистий бізнес, Каріна жодного разу не стикалася з непорозуміннями через тату чи пірсинг. І запевняє, що точно б не працювала там, де були б будь-які чвари, а не лише через тату чи інші ознаки зовнішності.
Як писав Оскар Уайльд, «краса в очах того, хто дивиться». Для кожного вона різна. Татуювання, пірсинг, колір волосся – це лише тілесні маркери, через які людина заявляє світу про своє «Я». Завдання ж суспільства – навчитися приймати інакшу думку, з повагою ставитися до неї, до інших захоплень та світогляду.
Аліна ДМИТРЕНКО-ІКОНОС.
«Вісті».
Матеріал створено за підтримки Волинського прес-клубу.
