Дорогі читачі! Знаю, що ви любите мандрувати разом з «Вістями» різними куточками нашої прекрасної України. Цього разу запрошую вас у подорож до Вінницької області, яку мені пощастило відвідати завдяки співпраці з Харківським прес-клубом та з його координаторкою Людмилою Долею. У рамках престуру, разом з колегами-медійниками з десяти областей, ми відвідали місто Вінницю, а також Барську та Жмеринську громади. Сьогодні мова піде про Жмеринську громаду.
Мальовнича Жмеринка отримала статус міста у 1903 році. Цьогоріч йому виповнюється 121 рік. На сьогодні Жмеринська територіальна громада з адміністративним центром у місті Жмеринка включає 34 населених пункти, зокрема 1 селище міського типу та 29 сіл, які входять до 12 стростинських округів. Територіально Жмеринська громада розташована в районі потужного залізничного вузла, тому значна частина населення працює у сфері залізничного транспорту й сполучення. Саме залізниця є головним бюджетоутворюючим компонентом Жмеринської громади. У цьому краї зросла не одна династія професійних залізничників.
Зовнішній вигляд Жмеринської станції вражає. Стиль – український модерн у поєднанні з ренесансом. Вокзал Жмеринки став одним із перших, зведених у новому стилі. Архітектори, плануючи проект, намагалися зробити його схожим на вокзал у баварському Мюнхені. Збудований у 1865 році. Нині це пам’ятка архітектури місцевого значення.
Бюджет Жмеринської громади складає 540 мільйонів гривень. Повсякчас у громаді долучаються до співфінансування грантових проектів у напрямках енергоефективності, термомодернізації, зменшення викидів СО2. До повномасштабного вторгнення, у 2017 році, Жмеринська громада виграла найбільший у Вінницькій області європейський грант на 700 тисяч євро. Кошти спрямували на термомодернізацію двох шкіл та двох садочків. У 2018 році ще одну школу термомодернізували вже за кошти місцевого бюджету. Наразі у Жмеринській громаді впроваджують проект встановлення сонячних панелей на водонасосній станції, з метою подання води до осель мешканців громади.
Як розповів журналістам під час брифінгу секретар Жмеринської міської ради Вадим Кожуховський, повномасштабне вторгнення повністю змінило стратегічний план розвитку громади, роботу переформатували на допомогу Збройним силам України. З початку 2024 року на потреби армії спрямували більше семи мільйонів гривень. Також у Жмеринській громаді облаштували 25 укриттів, з яких 22 – найпростіші, 3 – протирадіаційні. З початку вторгнення громада прийняла шість з половиною тисяч переселенців, наразі проживає близько 3800 людей з числа ВПО. Частину переселенців розмістили у місцях компактного проживання, одне з яких облаштували на базі сільської школи, яку вимушені були закрити як малокомплектну. Ще одне місце проживання для людей, які втікали від війни, вдалося облаштувати завдяки співпраці з ГО «Людина в біді».
На території Жмеринської громади функціонує 9 шкіл, 6 з яких – у місті та 3 – у старостатах. На жаль, чотири малокомплектні сільські школи закрили. Для підвезення дітей придбали шкільний автобус. Тепер школярів із віддалених населених пунктів привозять на навчання до освітніх закладів.
Від початку війни росії проти України у Жмеринській громаді загинуло 98 військових, 45 – вважаються зниклими безвісти. Значна кількість мешканців громади зараз служить у лавах Збройних сил України. У громаді всіляко допомагають військовослужбовцям, забезпечують медичне обслуговування. Діє також і волонтерський центр «Маскувальні феї». Військові, ветерани можуть безкоштовно відвідувати місцевий басейн.
На території громади, як і повсюди, проводяться мобілізаційні заходи. З цього приводу у суспільстві панують різні погляди та думки. Торкаючись цієї теми, секретар міської ради Вадим Кожуховський зазначив: «Не варто боятися мобілізації. Наше головне завдання зараз – не втратити те, що маємо».
Вода в оселях жмеринчан – завдяки енергії сонця
Наразі в Жмеринській громаді впроваджують потужний грантовий проект із будівництва сонячної електростанції на водопровідній насосній станції. Технологія передбачає перетворення сонячної енергії в електричну, яка використовуватиметься для видобутку та подачі питної води населенню. Проект реалізовується шляхом співфінансування, де 70 тисяч євро – грантові кошти німецьких партнерів, 28 тисяч євро – кошти бюджету громади.
Сонячні батареї розмістили на території однієї з трьох насосних станцій міста Жмеринка, на площі 4 сотки. Станція забезпечує питною водою 70 відсотків містян. Найглибша свердловина сягає 118 метрів, найменша – 68 метрів. Вода має відмінні смакові якості та безпечний хімічний склад.
Сонячна електростанція працює близько 4 місяців та вже допомогла заощадити 117 тисяч гривень міського бюджету.
Вартість води для мешканців Жмеринки – чималенька, складє 31 гривню за 1 кубічний метр. Як пояснив директор КП «Жмеринкаводоканал» Богдан Миронюк, на ціну води впливає значна рель’єфність міста та витрати на підйом води із досить глибоких свердловин.
Співробітництво з Японією
Завдяки співпраці з урядом Японії у закладі дошкільної освіти №3 «Веселка» встановили 5 сучасних теплових насосів. Це допомагає не лише забезпечувати комфортну температуру у приміщенні садочка, але й суттєво заощаджує кошти на енергоносії. За словами директорки садочка Наталії Худолій, за три місяці вдалося зекономити 237 тисяч гривень.
Насосну систему змонтували у підвальному приміщенні, де розташоване укриття. Через IP-адресу та спеціальний каскадний контролер обладнання контролюють фахівці фірми Panasonic. У разі виявлення якихось несправностей допомагають вирішити питання.
При відсутності світла система автоматично переключається на газове опалення. Оператор сам обирає, скільки насосів задіювати. За потреби можуть працювати всі п’ять, можна ввімкнути два-три для економії, якщо на вулиці не занадто холодно.
Як зазначила очільниця відділу освіти Жмеринської міської ради Аліна Твердохліб, їм дуже пощастило, що серед багатьох міст України, японці вибрали 5, серед яких і Жмеринка, щоб втілити такий вагомий проект. Вона порадила іншим громадам не боятися брати участь у грантових конкурсах та залучати кошти на розвиток рідного краю.
Полуничний рай у селі Тартак
Ростити солодку полуницю В’ячеслав Роман та Олег Британський навчилися досконало, адже впродовж останніх 10 років займаються цією справою. Їхнє господарство місцеві звикли називати «Жмеринська ягода», й за роки встигли оцінити якість полуниці, яку вирощують у селі Тартак Жмеринської громади.
За сприяння міської ради В’ячеслав та Олег дізналися про державну грантову програму та подали документи на конкурс, отримавши фінансування у сумі 3,5 млн грн. на облаштування спеціальних арочних теплиць для вирощування полуниці. Проєкт передбачав співфінансування, тому бізнес партнери вклали у спільну справу півтора мільйона власних коштів. Спочатку саджали полуницю на площі 0,81 га, згодом збільшили до гектара. Також планують розширити площі на 2 гектари – для вирощування у закритому ґрунті і 5 га – для відкритого ґрунту.
Встановлення у цьому році арочних теплиць, зрошувальної системи дозволяє не залежати від погодних умов, контролювати якість. Маточні рослини завозять із Голандії, потім самостійно вирощують посадковий матеріал. Усього вирощують 8 сортів полуниці.
Однією з умов грантового проєкту було створення нових робочих місць для місцевих мешканців, тому під час збору врожаю в теплицях працює близько 40 людей з навколишніх сіл.
Поки що жмеринську полуницю купують та ласують в Україні. У майбутньому Олег Британський та В’ячеслав Роман планують отримати ліцензію із Нідерландів для продажу полуниці закордон.
Юлія ШАБЛЯ
Матеріал створено у рамках престуру “Громади Вінниччини в умовах воєнного стану”, організованого Харківським прес-клубом
