Першого жовтня, у День захисників та захисниць України, у селі Супрунівка урочисто відкрили меморіальну дошку випускникові Супрунівського НВК, полеглому у боях за Батьківщину Олександру Ластовіну.
Олександр Володимирович Ластовін народився 6 грудня 1985 року у селі Супрунівка у родинні Володимира й Ганни Ластовіних. Навчався у Супрунівській ЗОШ із 1994 по 2002 рік. Продовжив навчання у Полтавському фаховому коледжі транспортного будівництва. У різні роки працював водієм. Створив родину, виховував доньку Аню.
У серпні 2014 року добровільно вступив до лав ЗСУ та вирушив на схід України у складі 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка. Займав посаду водія по підвозу боєприпасів, пізніше став помічником кулеметника. Брав участь у боях за Дебальцеве, за що був нагороджений медаллю «За оборону рідної держави». У серпні 2015 року – демобілізований.
З початку повномасштабного вторгнення Олександр Ластовін перебував на роботі за кордоном, але за покликом душі справжнього сина України без роздумів вирушив на захист Батьківщини. Служив на посаді стрільця у складі 5-ї механізованої роти, 2-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Брав участь в обороні Києва, за що у травні 2022-го був нагороджений Орденом за мужність ІІІ ступеня від президента України. 13 липня 2022 року під час виконання бойового завдання, поблизу населеного пункту Кодема Бахмутського району Донецької області, Олександр Ластовін загинув. Захисника поховали на місцевому цвинтарі у селі Супрунівка.
Веселий і жартівливий, із щирою посмішкою й відкритою душею – саме таким пам’ятають Сашу однокласники, вчителі, рідні й знайомі. Бойові побратими згадують його як вірного товариша. Не проходить і дня, щоб мама й тато Олександра не згадували свого сина найкращими словами. Вони з трепетом бережуть світлу пам’ять про нього, як і вся громада села Супрунівки, у якому народився й виріс майбутній захисник та герой.
Захід відвідала секретар Полтавської міської ради Катерина Ямщикова. У своєму виступі вона зазначила: «Завдяки таким героям, як Олександр, ми маємо змогу стояти тут з вами. Ваші діти ходять до цієї школи, на плечі якої лягає не просто відповідальність, а честь у подальшому розповідати кожному учню й учениці про те, в якій школі вони вчаться, що цими коридорами, в цих класах, цими дорогами ходили справжні герої. Олександр – герой! Але це слово важливо не просто говорити, важливо робити й проводити своє життя так, щоб це відповідало дійсності. Важливо, щоб подальша пам’ять про Олександра жила чимдуж, щоденно не лише в наших серцях, а й на наших устах».
Супрунівський староста Володимир Богатир зауважив, що Олександр Ластовін під час боїв за Київ, коли вирішувалася доля не лише України, а й усього світу, проявив неабияку мужність та виніс на своїх плечах більше двадцяти поранених, врятувавши багато людських життів.
«Хочу щиро вклонитися батькам, які виховали сина-патріота, нехай Господь упокоїть його душу. Воїн, який загинув на полі бою, згідно з православними канонами, перебуває у раю, у воїнстві Архангела Михаїла», – додав Володимир Іванович.
Слова глибокої пошани перед подвигом Олександра Ластовіна та щирі співчуття батькам також висловив начальник Полтавського міського центру комплектування, полковник Сергій Караблін.
Меморіальну дошку відкрили мама Олександра Ганна Ластовіна та його 15-річна донька Аня. Тематичну пісню заспівали для односельців учасники самодіяльного колективу «Українські чарівниці» Супрунівського будинку культури. Односельці, друзі, однокласники, вчителі, сусіди, гості поклали до меморіальної дошки великі букети квітів.
Юлія ШАБЛЯ.
Фото авторки.
