Мешканці села Пологи Новосанжарської ТГ стурбовані тривалою відсутністю пасажирського перевезення до центру громади. Вони стверджують – автобуса не бачили понад 2 роки, а той що був, їх не влаштовував.
На автовокзалі у смт. Нові Санжари підтвердили дану інформацію. Там говорять: рейсовий автобус не курсує даним маршрутом кілька років. Така ж ситуація й з сусідніми селами: Пристанційним та Малою Перещепиною.
«Ми не розуміємо, чому таке ставлення до нашого села!? До об’єднання громад завжди було сполучення з районним та обласним центрами. Втім наразі люди страждають через те, що рейсу взагалі немає, й не має можливості дістатися до центру громади – Нових Санжар», – ділиться Тетяна Дружинець.
Жінка має у Пологах дачний будинок, що дістався їй від дідуся. Вже з весни вона хоче оформити всі документи на нього, втім стикнулася з проблемою й не має уявлення, як дістатися до селища.
«В селі проживає чимало переселенців, які втекли від жахіть війни у, здавалося б, зручне й тихе місце. Тепер мають оформляти купу документів, але знову ж – всі інституції розташовані у Нових Санжарах! А люди мають винаймати транспорт за 500 грн, щоб владнати всі справи. Власне така ж ситуація траплялася й зі мною, коли потрібно було везти мого дядька, який мав інвалідність, до лікарні. Автобус вже не виходив на маршрут, тому просили сусіда за «скажені» гроші. Маємо надію, що невдовзі ця проблема вирішиться й до села курсуватиме стабільно транспорт з доброчесним перевізником за доступною ціною», – додала жінка.
Місцеві мешканці говорять, що питання автобусного сполучення між їх селом та Новими Санжарами щоразу підіймали на всіх зборах, що відбувалися в громаді. Але відповіді та рішення так і не отримували. Жителька села Олена Чмельова, яка вже 24 роки мешкає у Пологах, підтверджує, що раніше транспорт був і їздив два рази на тиждень. Проте потім автобуса зовсім не стало. Інша мешканка Пологів Любов Поросюк стверджує, що майже всі її односельці мали вагомі претензії до колишньої перевізниці.
«Тривалий час транспортом нас забезпечувала місцева перевізниця Зінаїда Пергат. Та виникали випадки, коли вона не довозила пасажирів до кінцевої точки рейсу й висаджувала їх біля сусіднього села Мала Перещепина. Люди змушені були пішки йти додому ще 5 кілометрів. Або доплачувати ще 5-10 гривень до суми зазначеної у проїзному квитку. І це ж не раз відбувалося з людьми пенсійного віку!», – обурено розповідає Любов Поросюк.
Відсутність сполучення з центром громади – цілковита несправедливість, впевнена пенсіонерка Олена Бардіна. За 32 роки проживання у селищі 70-річна жінка до цього часу не бачила такого неприйнятного ставлення до людей від місцевої влади.
«Я вже пенсіонерка, мені часто треба до лікарні, банку та інших установ, що зосереджені у Нових Санжарах. Так само потрібно й до Полтави, але велика проблема не тільки доїхати, але й дістатися потім додому. Просимо керівництво громади звернути увагу на дану проблему й забезпечити людей доступним транспортом. Адже зі своєю пенсією я не можу дозволити собі витрачати по 600 грн на одну поїздку. Якщо труднощі полягають тільки в поганій дорозі, то владнайте їх – полагодьте її. Якщо ж проблема у малій кількості пасажирів, то тут простіше. Коли нас возила Зінаїда Григорівна, того часу, що було відведено (ред. 4 години) нам не вистачало на вирішення усіх нагальних питань, що накопичились за тиждень», – каже Олена Федорівна.
На високу вартість перевезень жаліється й Любов Поросюк.
«Доїхати до лікарень немає змоги, особливо пенсіонерам. Якщо й їхати, то тільки через Полтаву чи наймати таксі».
«Моєму чоловіку 67 років, мені 65 – і ми змушені через стан здоров’я щомісяця їздити до медустанови у Нових Санжарах, щоб здавати аналізи. Для цього наймаємо машину за 500 гривень. Але ж де таких грошей кожного разу взяти!?», – каже уродженка села Галина Михайлівна Павлюк.
Через таку обурливу ситуацію мешканці Пологів навіть створили Вайбер-групу, де знаходять автомобільних попутників. Хоча, як говорить 49-річна Олена Чмельова, і такі рішення не завжди рятують.
«Нещодавно край треба було потрапити у лікарню – довелося наймати машину за 600 грн. А договір з лікарем підписала не у Нових Санжарах, а у Полтаві – туди ж простіше дістатися». Жінка пригадує, що село мало й іншого перевізника, який влаштовував місцевих.
«2 рази на тиждень, у вівторок та п’ятницю, їздила ще й невеличка «Газелька». Перевізником був Володимир Рябуха – чемний чоловік, у якого й проїзний квиток коштував порівняно не дорого».
«А головне, що часу на всі справи вистачало! – додає інша мешканка Катерина Войцеховська. – Я взагалі народилася у Нових Санжарах, тому коли останні 2 роки не можу потрапити до рідного селища на могили рідних – стає боляче», – стверджує Катерина Андріївна.
Відсутність автобусного сполучення під час повномасштабної війни та мобілізації, що тривають нині, набула нового значення. Як повідомляють місцеві, військовозобов’язані чоловіки с. Пологи не мають змоги дістатися до військкомату у Нових Санжарах.
А з розголосом цієї теми у соцмережах, люди ділилися наболілим, обговорювали та намагалися знайти рішення. Такі дії не залишилися непоміченими й змусили керівництво територіальної громади відреагувати на скарги.
У коментарі «Вістям» очільник громади Геннадій Супрун повідомив, що намагається вирішити конфліктну ситуацію, однак не погоджується, що автобус не виходить на маршрут 2 роки. Він стверджує: колишня підприємниця Зінаїда Пергат не раз пропонувала підвищити вартість відшкодування пільгових категорій, та це стало б проблемою для громади. Тому договір з перевізницею розірвали понад пів року тому.
Як альтернативу керівництво громади вирішило запропонувати мешканцям Пологів нерегулярні перевезення.
«Виходячи з нинішньої ситуації ми прикладаємо максимум зусиль, щоб задовольнити побажання мешканців громади. Тому у приміщенні колишньої сільської ради та біля місцевого магазину прикріпили оголошення, де зазначається, що ті, хто бажає поїхати до Нових Санжар, мають записатися у спеціаліста І категорії виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради, залишити свій номер телефону та чекати, коли набереться певна кількість охочих», – розповів Геннадій Іванович.
Втім таке рішення не дуже сподобалося мешканцям. «Тобто коли набереться достатньо людей, тільки тоді буде рейс. Але ж це незручно: чекати, доки комусь, як і мені, треба буде поїхати до Нових Санжар», – обурюється 28-річна Анна Лагойда.
«Це, – зауважує Генадій Супрун, тимчасова міра. – Я вважаю, якщо людині дійсно дуже кортить потрапити до селища, то вона обов’язково скористається можливістю хоча б один раз на тиждень поїхати».
Він додав, що автобус не зможе ходити два рази на тиждень, вартість проїзду не перевищить ціну рейсового автобусу, а перевізником буде не колишня перевізниця.
Раніше мешканці села направили звернення на ім’я голови територіальної громади з проханням відновити регулярні перевезення. Як стверджують жителі, відповіді так і не отримали. Все ж «Вістям» Геннадій Іванович прокоментував: «На даний момент приватного перевізника, який би регулярно курсував, ми не знайшли. Тимчасово вирішили надати мешканцям таку альтернативу. Однак влітку плануємо придбання мікроавтобуса, який здійснюватиме перевезення пільгових категорій по всій громаді».
Аліна ДМИТРЕНКО.
Хоча б яке маленьке село б не було,про людей треба дбати