Жінки та чоловіки, дорослі і малі, бізнесмени та домогосподарки мають щодня, хоча б по краплиночці, наближати перемогу, кожен на своєму фронті, – переконані завзяті дівчата-волонтерки із Супрунівського старостинського округу Полтавської міської територіальної громади. Із самого початку ворожого вторгнення цілеспрямовані жінки почали допомагати місцевим добровольчим формуванням та воїнам ЗСУ – пекли на фронт різноманітну випічку, солили й квасили овочі, варили варення. Свою організацію вони називали «Супрунівська кухарська рота». Згодом поле їх діяльності значно розширилося, до гурту почали долучатися інші помічниці. Відповідно й назву змінили на яскраву та патріотичну – «Козачка».
З настанням осінньо-зимового періоду жінки зайнялися виготовленням зимових маскувальних сіток, щоб допомогти Захисникам України бути невидимими для ворожих очей. З дозволу керівництва Супрунівського старостату волонтеркам надали приміщення в адмінбудівлі, де вони розташували спеціальну рамку для плетіння. Тканину для маскувального спорядження збирають у місцевих жителів, приносять з дому. Прямо у кімнаті нарізують тканину на смужки. У цій справі також допомагають переселенки, які тимчасово мешкають на території села Супрунівки.
Жителька села Надія Бабенко раніше плела «кікімори» та сітки на базі Полтавського музичного училища, тепер відвідує сільську раду та разом із іншими дівчатами виготовляє маскувальне спорядження на фронт.
Як зазначає пані Надія: «Плетемо сітки, відправляємо на передову і розуміємо, що якусь частинку душі вкладаємо в те, щоб захистити наших хлопців та дівчат. Це наш посильний внесок у перемогу. Військові часто присилають нам фото та відео зі словами вдячності. Я дуже втішаюся з того, що наша команда збільшується, приходять нові люди, щоб допомагати. Ми всі віримо у перемогу! Ми вдячні тим, хто на передовій. Ми знаємо, що сьогодні перемога на один день ближча, ніж була вчора».
Нещодавно дізнавшись, що у сільраді плетуть сітки, до колективу долучилася й Антоніна Оборожна. Її молодший син Артем із березня захищає Україну на харківському напрямку.
«Проходила повз вікна сільради й побачила, що тут плетуть сітки. Якби знала, прийшла б раніше сюди. Тепер ось допомагаю дівчатам нарізати тканину на смужки. Днями з чоловіком готували передачу синові, били горіхи, і сюди принесли, щоб передати хлопцям. У нас тут навіть коли немає світла, в хаті прохолодно, ми лежимо під ковдрами, у ліжках, а хлопці мерзнуть в окопах. Хочемо допомогти», – каже Антоніна Оборожна.
Раніше Тетяна Аксьонова починала плести сітки вдома. Робила це для бригади чоловіка Романа, який зараз захищає Харківщину. Пригадуючи епізод з життя, дівчина каже, що війна була неминучою. Ще до повномасштабного вторгнення разом з чоловіком, який родом із Харківської області, гуляли по місту і зненацька вітер з невимовною силою розірвав навпіл жовто-блакитний стяг на центральній площі.
«Мурашки по шкірі від тих спогадів. Раптом прапор на стометровому флагштоці став розірваним на дві частини – жовту та блакитну. Це було наче попередження, але тоді ми на нього не звернули особливої уваги», – розповідає Тетяна.
Очолює волонтерську організацію «Козачка» місцева активістка Інна Пащенко. З початку війни жінка постійно згуртовувала людей задля спільної справи – допомоги військовим. Знаходила сили, час та можливості випікати смаколики бійцям на фронт та місцевій територіальній обороні, у себе вдома організувала міні-пекарню. До справи залучила і своїх трьох дітей Ярослава, Поліну й Богдана, а також дівчину старшого сина Дашу Гончар. Часто на кухні родини Пащенків збирається ціла команда небайдужих волонтерок, які разом печуть смаколики для воїнів ЗСУ.
З настанням холодів супрунівські жінки також плетуть шкарпетки для бійців, щоб зігрівали їх взимку.
Місцеві підприємці, ФОП Фесенко О.А., надали приміщення та обладнання для пошиття військової амуніції. Там Євгенія Пилипенко виготовляє підсумки для магазинів.
«Козачки» планують також запустити проєкт з приготування гарячих обідів для транзитних військових та мають багато планів на майбутнє. Інна Пащенко зазначає, що наразі існує потреба у тканинах білого кольору для виготовлення маскувальних сіток та запрошує усіх небайдужих долучатися до волонтерства, вносячи свій посильний вклад у наближення перемоги.
Юлія ШАБЛЯ.
Світлини Юлії Шаблі та з архіву Інни Пащенко.
Відео Юлії Шаблі, монтаж Аліни Дмитренко.
