З початку повномасштабного вторгнення територіальні громади району активно допомагають Збройним Силам України, внутрішньо переміщеним особам, забезпечуючи надійний тил. Мешканці громад долучаються до плетіння маскувальних сіток, приготування смаколиків для бійців, виготовлення окопних свічок, щодня наближаючи довгоочікувану перемогу.
«Вісті» вирішили створити нову рубрику «Громада допомагає», де щомісяця публікуватимемо статті про життя однієї з громад Полтавського району, як її жителі допомагають нашим янголам-охоронцям в тилу, як керівництво ТГ піклується про евакуйованих з зруйнованих міст людей, як всі вони щодня, об’єднавшись, пишуть нову історію вільної та згуртованої країни.
«24 лютого мирне життя для моєї родини закінчилося», – почала свою історію Марина Бражко.
Разом з сім’єю жінка мешкала в Сєверодонецьку, що на Луганщині. Вони мли будинок, роботу, кожен займався своїми справами. Пані Марина працювала медсестрою у багатопрофільній міській лікарні, мати жінки Ганна Володимирівна – бухгалтером цієї лікарні, батько Геннадій Олександрович – пенсіонер, трудився на дачній ділянці, син Мирослав ходив до школи та займався кікбоксингом.
Але спокійне та налагоджене життя сім’ї зруйнувала повномаштабна війна, розпочата росією.
Вже у березні родина Бражків прийняла рішення виїхати з їх рідного міста. Тоді, – розповідає жінка, – там вже не було опалення, електроенергії та води. З перших днів війни сім’я переховувалась в підвалі місцевої школи. Втім невдовзі окупанти понівечили школу, а бідолашним людям довелося тікати з міста, не оглядаючись назад.
«Спочатку ми поїхали до міста Лиман Донецької області, де прожили два місяці, але 6 травня ми вирішили знову бігти подалі, адже там не можливо було вже знаходитись через постійні обстріли», – пригадує пані Марина.
Так тяжка дорога привела велику родину Бражків на Полтавщину, що стала для них кінцевим пунктом. Нині вони мешкають у будинку Віри Китриш, яка залубки віддала їм будинок для проживання. Усі вони беруть активну участь у житті села, де мешкають, в тилу намагаються підтримувати військовослужбовців Збройних Сил України.
«Ми щиро вдячні старості округу, де ми проживаємо та керівництву Зіньківської міської ради за моральну підтримку і матеріальну допомогу, Вірі Китриш за наданий будинок. Проте як би нам не було гарно тут, ми дуже чекаємо на перемогу та сподіваємося на швидке повернення додому. Зичимо всім нам мирного неба над головою та перемоги нашій Україні», – з теплом говорить родина.
За інформацією Зіньківської міської ради.
