Закон набув чинності 28 березня 2024 року і став більш м’яким варіантом обмеження волі.
Йдеться про так званий пробаційний нагляд, який став альтернативою обмеженню волі і може застосовуватися при скоєнні окремих злочинів, визначених законом. Загалом пом’якшене покарання передбачене для 140 правопорушень.
Закон вводиться в рамках другого етапу тюремної реформи, а його проєкт був розроблений Мін’юстом у співпраці з європейськими партнерами ще у 2020 році.

Як все це виглядатиме на практиці розповів начальник Київського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області Ярослав ВОЛОДЬКО :
Основні положення:
У Кримінальному кодексі України з’явилася стаття 59-1 “Пробаційний нагляд”. Правопорушники, до яких буде застосована ця санкція, піддаватимуться обмеженню прав і свобод та застосуванню наглядових і соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.
Строк відбування пробаційного нагляду становитиме від 1 до 5 років для дорослих і від 1 до 2 років — для неповнолітніх. Засуджений буде зобов’язаний регулярно з’являтися в органи контролю для реєстрації, повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання, а також узгоджувати виїзд за кордон з органом з питань пробації.
В окремих випадках суд може додатково зобов’язати порушника:
– носити електронний браслет для відстеження його пересування (строком до 1 року);
– проживати у визначеному судом місці та дотримуватися обмежень щодо скоєння певних дій на період пробаційного нагляду (наприклад, спілкування з деякими громадянами або відвідування деяких місць);
– працевлаштуватися;
– пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
– брати участь у заходах, спрямованих на утвердження української національної та громадянської ідентичності.
Серед правопорушень, за які тепер можна буде підпасти під пробаційний нагляд: домашнє насильство; експлуатація дітей; ухилення від сплати аліментів; погрози вбивством; побої і мордування; примушування до вступу в статевий зв’язок; створення або утримання місць розпусти і звідництво; публічні заклики до скоєння теракту; ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів; браконьєрство; наруга над могилою; перешкоджання роботі журналістів; ненадання медичної допомоги медпрацівником та інше.
Згідно із законом, покарання у вигляді арешту відтепер застосовуватимуть лише до військовослужбовців (на строк від 1 до 6 місяців). Таке покарання полягає у триманні засудженого військовослужбовця в умовах ізоляції на гауптвахті. Не застосовуватиметься арешт до вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років.
З практичної точки зору пробаційний нагляд буде доволі подібним до випробувального строку при звільненні від відбування покарання. Зокрема, нагляд за проходженням пробації будуть здійснювати ті ж органи, що контролюють проходження засудженим випробування. При цьому навіть обов’язки та обмеження, що застосовують до засудженого в цих процедурах, є доволі подібними.
Ключові відмінності полягають перш за все в правовій природі цих процедур. Так, пробаційний нагляд є видом покарання, у той час як випробування є не покаранням, а навпаки способом уникнення відбування покарання. Це означає, що у разі порушення засудженим цих процедур, наслідки будуть істотно різнитися. У разі порушення випробувального строку засуджений має відбути призначене покарання. А от у разі ухилення особи від пробаційного нагляду, таке діяння вважатиметься самостійним злочином, за вчинення якого передбачається відповідальність у вигляді обмеження волі на строк до трьох років.
Фактично пробаційний нагляд має на меті стати більш м’яким варіантом обмеження волі, де замість тримання особи в установах відкритого типу (яких, до речі, в Україні вкрай мало), засуджений може продовжувати мешкати за своїм звичайним місцем проживання.
Запровадження пробаційного нагляду є досить перспективною спробою досягти таких завдань кримінальної відповідальності як виправлення засудженого та спеціальної превенції (запобігання вчиненню у майбутньому засудженим нових злочинів).
Традиційна форма відповідальності у вигляді позбавлення волі з цими завданнями, на жаль, справляється вкрай погано і пробаційний нагляд може стати адекватною формою реакції держави на вчинення не тяжких кримінальних правопорушень.
Власне, це тема реформування інституту виконання судових рішень і актуальною вона була ще років 10 назад. Що стосується посилення покарання під час воєнного стану, то Україна має радше негативну практику. Наприклад, четверта частина статті 185 Кримінального кодексу. Звичайна крадіжка телефону чи пляшки горілки прирівнюється до мародерства як у розбомбленому магазині Харкова, так і у Львові, де це могло б вважатися радше кримінальним проступком. В обох випадках порушник отримає покарання від п’яти років позбавлення волі. Це ненормальна ситуація, яка до того ж збільшує кількість кримінальних процесів і засуджених, перевантажуючи пенітенціарну систему.
Застосування пробацій здатне вирішити цю проблему, тому Україна готова до впровадження цієї системи у повному обсязі. Безпека у суспільстві – це запорука успішного розвитку і добробуту у громаді. Важливу роль у забезпеченні безпечного середовища відіграє служба пробації, діяльність якої направлена на виправлення засуджених, сприяння їх ресоціалізації та соціальній адаптації, запобігання вчиненню ними повторних кримінальних правопорушень без ізоляції від суспільства. Прикладом ефективності такої системи служить багаторічний міжнародний досвід застосування пробації. Особи, які не становлять загрози для життя і здоров’я громадян, не повинні утримуватись у місцях позбавлення волі за гроші платників податків, набуваючи нового кримінального досвіду та поповнюючи лави безробітних у майбутньому. Крім того, перебування на обліках органів пробації засуджених до покарань, не пов’язаних з позбавленням або обмеженням волі, обходиться державі в 10-12 разів дешевше, аніж відбуття засудженими покарань в місцях позбавлення волі.