Щоб допомогти нашим читачам захистити свою психіку під час війни, подбати про своє ментальне здоров’я, редакція «Вістей» звернулася до Ольги Черевань, практичної психологині, процесуальної психологині, гештальт-терапевтки. Пані Ольга підготувала спеціально для вас цінні поради й практики.

«Від початку російського повномасштабного вторгнення українці виявляють свою витримку та стійкість. Водночас, незалежно від того, наскільки стійко їх сприймає людина, ці події впливають на її психічний стан, якою б сильною людина себе не вважала.
Тривога – це важлива емоція, яка попереджує нас про небезпеку і мобілізує до відповідних дій. У нашому мозку функціонує система тривоги. Вона дає нам змогу вчасно помічати загрози та запобігати їм. Втім, як і будь-яка система, система тривоги також може «виходити з ладу», формуючи страх там, де, насправді, небезпеки немає, чи змушуючи нас постійно переживати про загрози, які малоймовірні й на які ми не маємо впливу. У таких випадках можна говорити про тривожні розлади. І тоді варто звертатися по консультацію до лікаря психіатра, невропатолога.
Стрес і тривога можуть швидко накопичуватися в нашому організмі, впливати на наше фізичне та психологічне здоров’я. Вміти підтримати себе та стабілізувати свій психоемоційний стан, допоможе посилити нашу стійкість та здатність до відновлення.
Коли нам страшно й ми потрапляємо у фазу сильного стресу, шоку і можемо втратити контакт зі своїм тілом, то буквально «вилітаємо» з нього. У людини є кілька точок опори й контакту, завдяки яким вона може вийти зі стану паніки та стресу й допомогти собі.

Перше, що потрібно зробити, відновити контроль – варто звернути увагу на своє дихання. Яке воно? Для заспокоєння можна використати дихальні техніки для ситуативного заспокоєння.
Вдих (рахуємо 1,2,3,4) – пауза ( затримуємо дихання на 1,2) – видих ( рахуємо 1,2,3,4,5,6,7,8). Важливо, щоб видих був удвічі довшим! Робіть цю вправу не менше 10 разів.
Друге – варто звернути увагу на стопи, спину, очі і руки ( можна обрати щось одне).
Стопи. Перевірте, наскільки стійко стоять ваші стопи. У той момент, коли ви чуєте інформацію, що вас лякає, постарайтеся одразу подивитися на свої ноги. Коли з’являється контакт із ногами, з’являється можливість рухатися.
Спина. Якщо у вас є можливість на щось опиратися, зробіть це. У той момент, коли стає страшно, притуліться до стіни чи до спинки стільчика. Сядьте стійко, наскільки це можливо. Відчуйте, як щільно «вм’ялися» в стільчик.
Очі. Озирніться навколо, подивіться, що видно навкруги і опиши 10 предметів які бачите. Також спробуйте покліпати очима і знайти якусь яскраву точку навкруг, аби сфокусуватися.
Руки. Стисніть і розтисніть свої руки, потріть їх. У той момент, коли ми тремо руки, допомагаємо вийти собі з фази стресу. Далі обійміть себе, або візьміть у ліву руку якийсь предмет, спробуйте відчути його температуру, вагу, склад поверхні, запах. Коли ми беремо щось у ліву руку, то, фактично, беремо під контроль усе, що відбувається в правій півкулі мозку. Усі тривожні думки й образи — це, зокрема, робота правої півкулі.
По-третє – пити воду. Коли симпатична система активна, у нас пересихає в роті. Тоді варто робити маленький ковток води на рахунок 1 – маленький ковток води, 2 – ковток води, 3 – ковток води і т.д., поки не відчуєте полегшення і заспокоєння.
По-четверте – точка екстреної допомоги під час паніки.
Знайдіть точку між безіменним пальцем та мізинцем і надавіть на неї. Це точка, на яку ми впливаємо, коли стає страшно. Це допомагає заспокоїтися», – додала пані Ольга.
«Дорогі друзі! Не нехтуйте своїм психічним здоров’ям, працюйте над собою, а за потреби – негайно звертайтеся до спеціалістів», – порадила психологиня читачам «Вістей».