Я часто думаю: як же все-таки мені пощастило в житті! Скільки непересічних особистостей я змогла зустріти на своєму шляху, доторкнутися до їхньої творчості, відчути поклик і любов великої української родини. Як говорив класик, коли на наших очах пишеться історія, її увічнюють люди, закохані у свій край і свою справу.
Саме такою людиною є наш славетний земляк — метр фотожурналістики, член Національної спілки журналістів України, член Національної спілки фотохудожників України Аркадій Матвійович Славуцький. Серцем, душею і фотооб’єктивом він практично все своє життя оспівує мальовничу природу рідної Полтавщини, її людей, їхні здобутки та звершення.
І це справді коштовний скарб, безцінне надбання історії нашої Полтавщини. Понад п’ятдесят років свого творчого життя Аркадій Матвійович щедро і щиро подарував улюбленій газеті «Вісті». Переконана: у Полтавському районі навряд чи знайдеться населений пункт, де свого часу не побував наш фотомайстер.
Усе цікаве й знакове, матеріальне й духовне, радісне й сумне — усе, з чого складається життя, проходило через його душу і серце. Найдорожчими для нього завжди були люди: їхня праця, здобутки, успіхи і просто щоденне життя. Світлини Аркадія Матвійовича — це художні образи, наповнені світлом, теплом і внутрішньою життєвою силою.
Ким би не була людина в кадрі — працівником сільського господарства, освітянином, медиком, пенсіонером чи творчою особистістю, — в її очах завжди відбивалися любов і повага, віра і надія. Саме це вміння бачити людину, її душу і характер зробило творчість Аркадія Славуцького особливою та впізнаваною.
Можна лише уявити, скільки подій, унікальних моментів та людських історій збереглося у його багаторічному творчому доробку. З року в рік змінювалися герої його світлин, ставали старшими й мудрішими, а разом із цим зростала й неперевершена майстерність самого фотохудожника. Згодом ім’я Аркадія Матвійовича стало справжнім творчим брендом, символом професіоналізму, любові до людей і небайдужості до долі рідного краю.
Його персональні виставки завжди були живою можливістю донести до глядача красу, вічну силу та неповторність Полтавщини, України, а також тих зарубіжних країн, де побував наш герой. Напевно, вже неможливо підрахувати, скільки фотографій вийшло з його золотих рук і талановитого розуму. Але можу твердо сказати: велике щастя — бути знайомою з такою людиною, мати такого наставника і старшого товариша.
На початку мого становлення як дописувачки в газету «Вісті» Аркадій Матвійович завжди допомагав мені мудрими порадами та щирою підтримкою. За це я безмежно вдячна йому.
Символічно, що день народження Аркадія Матвійовича припадає саме на 6 червня — День журналіста України. А цьогоріч ця дата особлива — наш знаний земляк відзначає свій 80-річний ювілей.
Вісімдесят років — це поважний вік дуже сильної, мужньої, талановитої людини з твердими переконаннями, добрим серцем і невичерпною творчою енергією. Це справді коштовний духовний скарб, який подарувала нам рідна Полтавщина.
Нехай ще багато років яскраво світить його життєва зоря, зігріваючи теплом, любов’ю рідних і близьких, повагою друзів та вдячністю земляків. А ми й надалі будемо цінувати і берегти його духовну спадщину, пишатися тим творчим надбанням, яке подарував і продовжує дарувати нам Аркадій Матвійович Славуцький.
Бажаємо ювілярові міцного здоров’я, натхнення, нових творчих звершень, багатьох мирних і щасливих років життя у вільній незалежній Україні.
І так обов’язково буде — сьогодні, завтра і завжди.
З глибокою пошаною та щирою вдячністю
Ольга Пластініна,
село Заворскло Терешківської громади
