Врятувати комусь життя – буденна справа рятувальників Полтавщини. Вони не помічають в цьому нічого героїчного – просто знають, що це їх професійний й моральний обов’язок.
Таких цінностей дотримується провідний фахівець відділу організації пожежогасіння та роботи з об’єктовими підрозділами управління реагування на надзвичайні ситуації ГУ ДСНС України у Полтавській області Максим Петрушкевич.
Він понад 8 діб у складі рятувального загону ліквідовував разом з колегами наслідки обстрілів Харкова російськими військами: розбирав конструкції, діставав тіла загиблих та постраждалих. Успішно рятувальнику вдалося визволити з-під завалів одного з потерпілих.
– «Близько 8 години ранку мене та товаришів направили на об’єкт, де ймовірно знаходились люди, які ховалися у підвальних приміщеннях. Внаслідок бойових дій було пошкоджено будівлю вищого навчального закладу, в якому більше 9 годин під завалами знаходився чоловік. Поспілкуватися з ним не встиг, лише пересвідчився, що він живий», – пригадує Максим.
Об’єкт, який мав на увазі фахівець ДСНС – це Харківський регіональний інститут державного управління при Президентові України. Його 18 березня зруйнував ворожий обстріл.
Учбовий заклад, як і житлові будинки та Харківська обладміністрація, постраждав від російських ракетних боєприпасів. Це ті будівлі, на яких працював Максим. Рятувальники Полтавщини доклали всіх зусиль, щоб якнайшвидше ліквідувати наслідки ворожих атак.
Непоодинокими ставали випадки, коли й самі вогнеборці потрапляли під обстріли противника.
– «Часто били і вдень, і вночі, доводилось виконувати роботу в таких умовах. А згодом звикли. Якщо була можливість особовий склад спускався у сховище, якщо не було – намагалися знаходитися в таких місцях, де навіть при можливості ураження вціліємо», – розповів фахівець.
Згадуючи чоловіка, який пробув під завалами декілька годин, рятувальник поділився головними рекомендаціями, що робити людині, яка опинилася в подібній ситуації.
• Не панікуйте, при наявності мобільного телефону визначіться, кому можна відправити СМС-повідомлення чи зателефонувати.
• Повідомте про своє місцезнаходження, в якому стані перебуваєте. Чи немає тілесних ушкоджень.
• Менше рухайтеся, бережіть сили.
• При наявності важких предметів простукайте стіни, щоб визначити наскільки глибокий завал, перемістіться в більш безпечне місце.
• За можливості подавайте звукові сигнали рятувальникам.
Харківські колеги віддячили за допомогу полтавським рятівникам й добре піклувались про них, щоб після складних годин роботи ті могли відпочити. Як розповів Максим Петрушкевич, вони були забезпечені всім, що потрібно.
Головний фахівець відділу реагування та цивільного захисту ГУ ДСНС Дмитро Шаповалов розповідає, що працював пліч-о-пліч з харківськими колегами впродовж тижня, починаючи з 6 березня.
– «Ми працювали на зруйнованій будівлі Харківської ОДА (військової адміністрації), розбирали завали, знаходили уламки снарядів та діставали тіла загиблих. Часто лунали звуки сирен та було чутно вибухи, тоді ми спускалися у безпечне місце. Поряд були товариші, ми були єдиною сім’єю», – говорить Дмитро.
Впродовж усього дня рятувальники працювали у спеціальному одязі, у бронежилетах. Особливе полегшення відчували лише надвечір, коли знімали тяжкі «обладунки» та перевзувалися у легке взуття.
Капітан служби цивільного захисту, головний фахівець відділу організації пожежогасіння та роботи з об’єктовими підрозділами управління реагування га надзвичайні ситуації ГУ ДСНС Олексій Задорожний перебував у Харкові під час третьої ротації. Був керівником зведеного загону.
Разом з колегами займався аварійно-рятувальними роботами та розбором конструкцій на об’єкті Харківського регіонального інституту державного управління при Президентові України.
– «На щастя, коли ми працювали, потерпілих не виявляли. Ліквідовували аварійні ділянки, підрізали плити, переміщували їх у безпечне місце за допомогою автокрана, забезпечували доступ до об’єкта іншим службам, – ділиться Олексій. – Звичайно, з подібними ситуаціями (руйнування під час попадання ракет) ми раніше не стикалися, та і підготуватися до цього неможливо, але ми їхали до Харкова, маючи чітке завдання – допомогти нашим колегам у цих складних умовах. Усі розуміли, яка на нас покладається відповідальність. Ми просто виконували свою роботу».
Від редакції: вітаємо наших рятувальників з поверненням на рідну землю. Пишаємося вашим подвигом, хлопці, та дякуємо за вашу роботу!
Фото: “ВІСТІ”, архів ГУ ДСНС в Полтавській обл.
