Він – військовий, ветеран війни, пройшов Бахмутський та Вугледарський напрямки Донеччини. Вона – дружина воїна, волонтерка.
Із перших днів повномасштабного вторгнення росіян в Україну Олег і Марина Кримчаки стали на захист своєї родини, близьких та Батьківщини.
Олег брав участь у численних запеклих боях на різних напрямках. Останнім місцем його служби був Вугледар, де 18 квітня 2023 року, під час авіаудару дивом залишився живим, один із восьми, отримавши травми та пробувши 14 годин під завалами. Далі була евакуація, тривале лікування та реабілітація. У грудні 2023 року за станом здоров’я був звільнений з військової служби. Має відзнаки від Президента України, Головнокомандувача ЗСУ, Міністерства оборони України та комбрига 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.
Марина ж не залишалась осторонь й від початку 24 лютого почала допомагати тероборонівцям.
«Спершу після роботи варила гарячі страви хлопцям та відвозила до найближчих блокпостів. А зранку обов’язково пригощала їх кавою. Особливо запам’ятався ранок 8 березня 22-го: я привезла каву, а натомість отримала чудовий букет тюльпанів. У такому темпі проходила воєнна весна. Це був початок моєї волонтерської діяльності», – поділилася пані Марина.
Згодом вектор допомоги змінився й волонтерка наважилася відкрити збір на автомобіль для одного з підрозділів, у якому служив Олег.
«У червні підрозділ чоловіка відправляли на Донбас і тут гостро постало питання нестачі транспортних засобів на фронті. Ми разом із сином іншого захисника Ярославом Тимченком відкрили збір на суму 168 тис. грн, який, завдяки військовослужбовцям, родичам, друзям та всім небайдужим людям, вдалося закрити за тиждень. Чимало часу ми витратили на пошук підходящої автівки. Коли нарешті вона була знайдена – хлопці зі Степного зробили з неї «бойового коня», і вже через місяць автомобіль був на Донеччині», – розповіла пані Марина.
Бойова автівка марки Volkswagen Т4 вірно відслужила бійцям на Сході країни в населених пунктах Зайцеве, Клинове та Вершина. Зі слів самих воїнів, машина прожила рекордно довге життя для таких умов – 1,5 роки. Дуже багато функціоналу на ній було: від доставки особового складу та боєкомплектів до евакуації військових.
«Займатися автоволонтерством – тяжка праця, як і будь-який вид волонтерства. Але це наш обов’язок, як дружин військових, що захищають кожного дня своїх рідних ціною власного здоров’я, а ще частіше – життя!», – зауважує Марина.
Марина Кримчак за час своєї волонтерської діяльності згуртувала навколо себе однодумців, охочих підтримати українських воїнів. Кожен збір вона закриває спільно з іншими волонтерами.
«У зборі коштів на автомобіль допомагав волонтер з Лохвиці Костянтин Голінка, який спеціалізується на забезпеченні наших воїнів дронами та авто. Особливу подяку хочу висловити й Вікторії та Олександру Барило, які завжди готові допомогти нашим хлопцям у закупівлі необхідного», – додала Марина.
Траплялися на шляху волонтерки й недобросовісні продавці. Наприклад, при купівлі буса уже в дорозі на схід України, в авто заклинив двигун. Продавець, якого попереджали, для кого автівка, заперечував, що продав несправне авто для ЗСУ. Інший прикрий випадок спіткав волонтерку при купівлі коліс – кошти сумою понад 50 тисяч гривень заплатила, але обіцяних деталей так і не отримала.
«Кожна автівка на фронті – на вагу золота, – стверджує волонтерка. –Найбільший попит у підрозділах на різні авто: від бусів до пікапів. Ці машини високі та місткі, здатні долати бездоріжжя і перевозити в багажному відсіку зброю та боєкомплект. Попри вкрай високу необхідність воїнів в авто, не можна забувати за інші види допомоги».
За 2 роки повномасштабної війни пані Марина в команді з іншими волонтерами передала на фронт тепловізори, планшети, теплий одяг, тощо. Окремо можна виділити автозапчастини та колеса. Як говорить Марина Кримчак, ці автодеталі – розхідники, адже часто трапляється, що авто може взагалі не повернутися з бойового завдання.
Нині в люблячій родині Кримчаків зростають двоє доньок – 9-річна Анюта та 1,5 місячна Яна. Попри наявність немовляти волонтерство Марина не залишила, віднедавна ще й приєдналася до Благодійної організації БФ «Невтомні руки», створеної небайдужими волонтерками.
«Невтомні руки» – це група прекрасних людей, основним напрямком діяльності яких є плетіння маскувальних сіток для ЗСУ, виготовлення окопних свічок та приготування смаколиків, проведення благодійних ярмарків на підтримку українських військових», – розповіла пані Марина.
Сама ж волонтерка займається замовленням промокодів для безкоштовних доставок, відправкою гуманітарки та проводить благодійні лотереї для придбання матеріалів.
Марина Кримчак впевнена, що для перемоги українці й українки мусять бути згуртованими та єдиними.
Аліна ДМИТРЕНКО.
Матеріал створено за підтримки Волинського прес-клубу.
