1 жовтня 2026 року свій 65-річний ювілей відзначає директор Приватного підприємства «імені Калашника», заслужений працівник сільського господарства України, депутат Полтавської обласної ради Іван Іванович Степаненко. Цього року минає також 41 рік відтоді, як його життя пов’язане з Калашниками, господарством та людьми, з якими він щодня працює.
Понад чотири десятиліття – це значна частина життя, за яку змінилося багато чого: країна, село, саме господарство, технології та підходи до роботи. Незмінним залишається одне – Іван Степаненко продовжує працювати на землі й очолювати колектив, якому свого часу довірили керувати господарством.
Його життєва історія розпочалася у селі Безуглівці на Чернігівщині. Дитинство Івана було непростим — батьки рано пішли з життя. Разом із братом Михайлом та сестрою Надією він виховувався у школі-інтернаті, а згодом дітей забрала до себе тітка. Саме у рідній Безуглівці Іван закінчив 9–10 класи. Після школи хотів одразу працювати в колгоспі, хоча тітка намагалася переконати його обрати інший шлях. Так Іван став учнем токаря, але досить швидко зрозумів, що одноманітна робота не для нього. Отримав водійське посвідчення і прийшов у колгосп «Правда» трактористом. Тут він знайшов справу, яка була йому до душі. Через рік пішов служити в армію. Після демобілізації Іван Степаненко повернувся додому й знову сів за кермо сільськогосподарської техніки, працював на комбайні. Саме тоді керівництво господарства звернуло увагу на молодого працівника і запропонувало йому здобути управлінську освіту в Полтаві. Навчання стало важливим поворотом у його житті. Практику проходив у Калашниках, а невдовзі доля остаточно пов’язала його з цим неповторним селом.
У 1985 році молодий спеціаліст прийшов працювати до колгоспу імені Воровського. Починав бригадиром тракторної бригади, згодом працював головним інженером. А у 2000 році очолив господарство. Відтоді минуло багато років. За цей час змінилася назва країни, змінилися економічні умови, аграрна галузь пережила реформи, кризи та повномасштабну війну. Колишній колгосп став Приватним підприємством «імені Калашника». Змінилася техніка, технології, вимоги до виробництва. Але господарство продовжило працювати.
Колись у нашій розмові Іван Іванович називав головним здобутком те, що підприємство за складні роки зуміло зберегти напрацьоване.
«Якщо посіємо, то зберемо урожай, значить буде щось у коморах, і, звичайно, добробут у домівках», – так він тоді говорив про свій принцип роботи.
За п’ять років ця філософія не втратила актуальності. Навпаки – в умовах війни здатність підприємства працювати, забезпечувати людей роботою, вирощувати врожай, сплачувати податки й підтримувати громаду набула особливого значення.
За словами колег, для Івана Івановича важливими завжди були не лише виробничі показники. Він цінує людей, знає проблеми працівників, підтримує тих, хто опинився у складних життєвих обставинах. Бо добре господарство, переконаний керівник, неможливе без людей, які щодня працюють на цій землі.
Для Івана Степаненка Калашники давно стали більше, ніж місцем роботи. Саме тут минула більша частина його життя, тут сформувався як керівник, тут разом із колективом переживав непрості періоди й радів хорошим результатам. Тут його знають десятки й сотні людей – працівники підприємства, односельці, партнери, представники громади.
Сьогодні ПП «імені Калашника» – це сучасне сільськогосподарське підприємство, яке під керівництвом Івана Степаненка працює із застосуванням нових технологій, розвиває виробництво та дбає про матеріальну базу. Водночас це підприємство, яке залишається частиною життя Мачухівської громади. Воно підтримує волонтерські ініціативи, допомагає українським захисникам, бере участь у громадському житті.
Шановний Іване Івановичу!
Редакція «Вістей» щиро вітає Вас із ювілеєм! Бажаємо міцного здоров’я, родинного тепла, сил та наснаги, добрих людей поруч і впевненості у завтрашньому дні. Нехай земля, якій Ви віддали понад чотири десятиліття життя, й надалі віддячує щедрими врожаями, а праця приносить задоволення і відчуття потрібності. Нехай у Вашому домі панують мир, любов і добробут. Божого захисту Вам і Вашим близьким та ще багато щасливих років життя!
Юлія ШАБЛЯ
