Куди звернутися, якщо людина переживає тривогу, дитина змінила поведінку, літня людина залишилася на самоті або родині ветерана потрібна підтримка? У Щербанівській громаді систематизують інформацію про доступні послуги психосоціальної підтримки.
Про це під час зустрічі 31 серпня у Розсошенській гімназії розповіла консультантка Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» у Щербанівській громаді Ірина Буренко.
За її словами, потреба у такому путівнику виникла не випадково. Під час спілкування з надавачами та отримувачами соціальних послуг з’ясовували, які проблеми найбільше турбують мешканців і куди вони можуть звернутися по допомогу.
«Дуже часто людина знає, що їй потрібна підтримка, але не знає, куди саме звернутися», – пояснила Ірина Буренко.
Саме тому в громаді підготували маршрут послуг ментального здоров’я. У ньому зібрані контакти та інформація про надавачів психосоціальної підтримки, а також пояснення, для яких категорій населення і в яких ситуаціях вони можуть бути корисними.
Одна з головних тез зустрічі – ментальне здоров’я значно ширше за безпосередню психологічну допомогу.
До системи психосоціальної підтримки можуть бути залучені медицина, соціальний захист, освіта, культура, спорт, ветеранські простори та інші ресурси громади.
Наприклад, для людей старшого віку важливим ресурсом може стати Університет третього віку, який працює у відділенні соціальної адаптації та реабілітації Центру надання соціальних послуг. Тут люди можуть навчатися, спілкуватися, знаходити нові заняття та просто не залишатися наодинці зі своїми проблемами.
У Центрі надання соціальних послуг громади також можна отримати допомогу за місцем проживання. Зокрема, для людей, які потребують догляду вдома, передбачені такі послуги, як придбання продуктів і ліків, допомога по господарству та перша психологічна підтримка.
Важливо й те, що послуги надаються за місцем проживання незалежно від місця реєстрації. Це стосується, зокрема, і внутрішньо переміщених осіб.
Окремий напрям – робота з сім’ями, які виховують дітей. Ірина Буренко закликала педагогів звертати увагу на зміни в поведінці дитини: якщо вона стала надмірно тривожною, замкненою, похмурою або демонструє незвичну поведінку, це може бути сигналом, що родина потребує підтримки.
У таких випадках можна звернутися до Центру надання соціальних послуг. Фахівці проведуть необхідну роботу з родиною та визначать, яка саме допомога потрібна. Психологічна підтримка доступна і в закладах освіти. У громаді її можуть отримувати учасники освітнього процесу – діти, батьки та інші залучені до нього люди. Такі послуги передбачені також у дошкільних закладах.
Водночас, за словами Ірини Буренко, одним із бар’єрів залишається ставлення людей до психологічної допомоги.
«Я не псих, я не піду до психолога», – таку позицію, за її словами, досі можна почути. Тому важливо змінювати сприйняття психологічної підтримки як чогось виняткового. Звернення по допомогу – це спосіб подбати про себе, а не ознака слабкості.
Окремий блок маршруту стосується ветеранів та їхніх родин. Повернення військового з війни часто стає випробуванням не лише для нього самого, а й для всієї сім’ї. Особливої підтримки можуть потребувати родини загиблих та зниклих безвісти Захисників і Захисниць. Безпосередньо ветеранського хабу в Щербанівській громаді наразі немає, однак мешканців можуть перенаправляти до відповідних міських ресурсів. Крім того, існують телефонні та онлайн-сервіси психологічної допомоги.
Важливу роль у системі відіграють медичні працівники. За словами Ірини Буренко, медики, які працюють у амбулаторіях та Центрі первинної медичної допомоги громади, пройшли спеціальне навчання з надання психосоціальної підтримки. Тобто людина може почати свій шлях до допомоги не обов’язково з кабінету психолога. Першим кроком може стати розмова із сімейним лікарем.
Психосоціальна підтримка може бути потрібна і в ситуаціях, які на перший погляд не мають прямого стосунку до психології. Наприклад, фізична реабілітація після хвороби чи травми, можливість займатися спортом, спілкуватися з іншими людьми, отримувати соціальні послуги або бути впевненим у підтримці роботодавця також впливають на внутрішній стан людини.
Ірина Буренко наголосила: турботу про ментальне здоров’я не варто відкладати на потім.
«Якось буде», «перетерплю», «потім сон налагодиться» – знайомі багатьом установки можуть лише відкладати вирішення проблеми.
На платформі Всеукраїнської програми «Ти як?» доступні матеріали для самодопомоги: дихальні та тілесні практики, рекомендації щодо соціального спілкування, навчальні матеріали для батьків і педагогів, а також окремі курси про підтримку дітей та підлітків.
Є там і практичні поради – як впоратися з нав’язливими думками, тривогою чи труднощами із засинанням. Для тих, хто не готовий одразу звертатися особисто, працюють телефонні лінії психологічної підтримки. За словами консультантки, звернення можуть бути анонімними, а допомогу можна отримати дистанційно.
Де шукати допомогу?
Підготовлений у громаді путівник послуг ментального здоров’я планують розмістити на офіційній сторінці Щербанівської сільської ради. Він буде оформлений як брошура, яку за потреби можна буде переглянути онлайн або роздрукувати. Його головне завдання – зробити систему допомоги зрозумілою: хто може допомогти, у якій ситуації, куди звертатися і як отримати необхідну послугу.
Адже найважливіше, наголошує Ірина Буренко, – щоб людина не залишалася сам на сам зі своєю проблемою і знала: допомога є, а шлях до неї може бути значно ближчим, ніж здається.
Юлія ШАБЛЯ
Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?» – ініціатива першої леді Олени Зеленської, спрямована на розбудову якісної системи надання послуг у сфері психосоціальної підтримки та розвиток культури піклування про ментальне здоров’я. Супровід розробки та впровадження Програми здійснює Координаційний центр з психічного здоров’я КМУ за експертної підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я.
