Від початку 2023-го року поліцією Полтавщини зареєстровано понад 8 тисяч випадків домашнього насильства. Переважна більшість постраждалих – жінки, кривдниками ж є чоловіки. Таке насильство називають гендернозумовленим, бо вчиняється воно переважно чоловіками над жінками.
Осередком безпеки й підтримки для жінок Полтавщини, які опинились у складних життєвих умовах, ще 5 років тому стала громадська організація «Інша жінка». Розпочавши своє існування в Кременчуці, ГО розширила свій вплив на інші міста України, зокрема – Полтаву, Харків, Київ, Кривий Ріг, Олександрію, Горішні Плавні, Світловодськ та Знам’янку. Також громадська організація має представництво в в Таллінні (Естонія).
«Я мала на меті об’єднати спільноту освічених, інтелектуальних, активних, реалізованих жінок, які будуть створювати тренд на працюючу, впливову, фінансово незалежну жінку. Ми – за гендерну рівність у всіх сферах життя, бо це є запорукою економічного зростання в суспільстві. Ми доводимо власним прикладом, що жінка допомагає жінці, а не навпаки. Протидіяти домашньому насильству – один з пріоритетних напрямків для нас, оскільки ми розуміємо, наскільки буває складно жінкам розірвати «коло насильства» без сторонньої допомоги, долаючи бюрократичні перепони, захистити себе та іноді і своїх рідних», – каже голова ГО «Інша Жінка» Юлія Цибульська.
За інформацією поліції, у поточному році на профілактичний облік взято 3168 кривдників. Загалом на обліку 4130 таких осіб. Із них 3630 – чоловіки, 497 – жінки, 3 – неповнолітні особи.
«Жінки часто замовчують про випадки домашнього насильства в сім’ї. Чому? Є різні причини цього: жінка просто не розуміє, що є проблема, яку треба вирішувати; жінка марно сподівається, що ця проблема вирішиться сама по собі; а ще звичка так жити – роками напрацьована модель поведінки, яку дійсно важко змінити; постраждала зазвичай залежна від кривдника матеріально і подавлена психологічно; в складних випадках жінка «зламана духом, залякана, тощо» і не має внутрішніх сил боротись з цим; дехто просто не уявляє свого життя без емоційних «гойдалок», бурхливих емоцій, страждань… бо лише тоді відчуває себе живою. Найчастіше постраждала говорить так: «А що люди подумають? Я не хочу це розголошувати…», «Мені соромно….», «Мені страшно, бо він знову таке влаштує, якщо я розповім!», «Я не хочу руйнувати сім’ю, бо дітям потрібен батько» і т.д.», – каже психологиня проєкту «Досить!», членкиня ГО «Інша Жінка» Юлія Карпенко.
На загострення проблеми домашнього насильства та насильства в партнерських стосунках свого часу дуже вплинула пандемія коронавірусу, коли через значні обмеження у пересуванні люди залишалися під одним дахом. Схожу динаміку можна спостерігати зараз, під час війни в нашій державі. Домашнє насильство, що завжди було проблемою не поодиноких сімей, а всього українського суспільства, нині набуває загрозливих масштабів.
«До 2022 року статистика звернень була такою: жінки – близько 85-88%, чоловіки – близько 10-13%, діти – до 1%. Після початку повномасштабної війни статистика змінилася. Кількість заяв від чоловіків зменшилася (до 10%), а жінок збільшилася (до 90%)», – каже Катерина Тимофєєва, громадська діячка, письменниця, членкиня ГО «Інша Жінка» та волонтерка проєкту «Досить!».
Таке спостереження підтверджує й завідувачка сектору «Полтавське бюро правової допомоги №3» Полтавського місцевого центру безоплатної вторинної правової допомог Ірина Коряк. Вона додає, що з повномасштабною війною кількість людей, котрі зіткнулись з проявами домашнього насильства, яке зруйнувало не одну родину, збільшилась. Серед підстав для розірвання шлюбу близько 30% жінок зазначають саме прояви домашнього насильства з боку чоловіків.
«Система безоплатної правничої допомоги надає можливість потерпілим від домашнього насильства звертатись для складання заяви до суду про винесення обмежувального припису, однак на превеликий жаль користуються таким правом одиниці, дуже багато жінок страждають мовчки. В цих випадках ми пропонуємо звернутись до ГО «Інша Жінка» та поспілкуватись анонімно хоча б, для початку, з психологом проєкту «Досить!», – каже працівниця системи безоплатної правничої допомоги.
Онлайн-платформа «Досить!» є альтернативним інструментом допомоги потерпілим від домашнього та гендернозумовленого насильства та тим, хто знаходиться у зоні ризику. В один клік можна повідомити про проблему та попросити про допомогу.
«В нашому чаті Платформи «Досить!» є 67 небайдужих, самомотивованих активісток, спеціалісток різних профілів, а саме психологинь, юристок, представників та представниць поліції, соціальних служб, представниць бізнесу, волонтерок тощо, які реагують швидко, минуючи бюрократичні перепони та індивідуально в кожному конкретному випадку. Крім того, наша ГО на постійній основі проводить інформаційні кампанії у всіх територіальних громадах Полтавщини і наразі вже і Харківщини в напрямку протидії домашньому та гендернозумовленому насиллю», – каже Ганна Дем’яненко, керівниця регіонального осередку ГО «Інша Жінка» в Полтаві.
У рамках співпраці щодо реалізації проєкту «Досить!» працівниці Кременчуцького місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги долучаються до спільних виїздів у територіальні громади для проведення зустрічей з їх жителями. «Проведення інформаційної роботи серед мешканців сільської місцевості є важливим для подолання сталих стереотипів», – запевняють у місцевому центрі.
«При проведенні спільних виїзних зустрічей, ми, окрім роз’яснення, що насильство – це злочин, надаємо індивідуальні консультації зокрема – й у суді», – пояснює начальниця відділу безоплатної правової допомоги Кременчуцького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Світлана Терещенко.
За даними речника Національної поліції Полтавської області Юрія Сулаєва, під час реагування на факти домашнього насильства правоохоронці Полтавщини застосували щодо кривдників 2 497 термінових заборонних приписів. Із них 661 кривднику наказано залишити місце перебування чи проживання потерпілої особи, 697 кривдникам заборонено входити та перебувати в місці проживання постраждалої особи та 2 291 кривднику заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, до суду з обвинувальним актом направлено 31 провадження.
Юрій Сулаєв також розповів про алгоритм дій правоохоронців після отримання виклику про домашнє насильство:
«Викликати поліцію – це найперше, що необхідно зробити у критичному випадку домашнього насильства. Виклик поліції є важливим кроком не лише для захисту від кривдника на місці, але і для фіксації випадку насильства. Надалі усі отримані заяви, талони чи інші документальні підтвердження полегшать отримання спеціалізованої медичної, правової чи соціальної допомоги в інших службах».
• викликати поліцію за телефоном 102 або звернутися особисто до найближчого відділу поліції та подати заяву;
• отримати талон-повідомлення про реєстрацію заяви, повідомлення в журналі Єдиного обліку в черговій службі підрозділу поліції.
Після прибуття на місце події працівники поліції повинні:
• вжити всіх заходів щодо попередження або припинення правопорушення;
• встановити особу правопорушника;
• надати допомогу потерпілим;
• поінформувати постраждалих про їхні права, заходи та соціальні послуги допомоги.
Правоохоронці також можуть:
• затримати кривдника;
• винести кривднику терміновий заборонний припис;
• скерувати потерпілу особу (разом із дітьми) до безпечного притулку для постраждалих осіб;
• анулювати дозвіл кривдника на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів, а також вилучити зброю та боєприпаси.
Якщо у сім’ї є дитина, яка стала свідком домашнього насильства, вона автоматично також вважається постраждалою. Тож працівники поліції не пізніше однієї доби інформують відповідну службу.
На думку експерток ГО «Інша Жінка», знання – найкраща протидія домашньому насильству. Знання своїх прав, точних та перевірених контактів з надання допомоги, послідовності дій при вчиненні насильства (тривожна валізка), навички самозахисту (або фізичні вправи для сили тіла).
• До поліції за номером 102, або через спеціальний застосунок https://rozirvykolo.org/korysni-materialy/-mobilniy-zastosnok-dlya-viklik-polifi–vipadkau-domachnogo-nasilstva для жінок, що має приховану кнопку виклику поліції.
• За номером 103 або до найближчого медичного закладу за медичною допомогою.
• На урядові «гарячі лінії» для постраждалих від домашнього насильства – 1547 (з мобільного або стаціонарного). Цілодобово і безкоштовно.
• На національну «гарячу лінію» з попередження домашнього насильства – 116 123 (з мобільного) або 0 800 500 335 (зі стаціонарного). Цілодобово, безкоштовно, анонімно.
• До Департаменту соціального захисту населення (уповноважена особа з питань запобігання та протидії насильству);
• До контакт-центру системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. Регіональний центр у Полтавській області – 050 471 82 12. Цілодобово та безкоштовно.
• До мобільних бригад та денних центрів соціально-психологічної допомоги. Мешканки/мешканці Полтавської області та внутрішньо переміщені особи можуть звернутися за допомогою в містах обласного значення за телефонами: 050 730 09 93 та 067 610 58 02.
• До Полтавського обласного соціального центру матері та дитини Полтавської обласної ради – (097) 136 93 62. Цілодобово.
• До Служби у справах дітей Плолтавської ОДА – (0532) 56 97 93.
• До громадської організації «Інша Жінка»:
На сайті громадської організації (https://www.divergentwoman.com/enough) особа, котра потерпає від насильства, може залишити своє анонімне звернення в один клік. І отримає психологічну, юридичну та іншу необхідну саме в її випадку допомогу абсолютно анонімно та в зручний для неї спосіб.
Постраждалі можуть звернутися за допомогою за телефоном +38-050-149-70-63, або СМС-повідомленням у Вайбер, отримавши безкоштовну консультацію, зареєструватися для участі в заходах та разом з Громадською організацією розпочати змінювати своє життя.
«Також ми постійно влаштовуємо профорієнтаційне навчання для жінок, які постраждали від насильства, допомагаємо знайти роботу, – каже Крістіна Демидова, координаторка проєкту «Досить!» в Кременчуцькому і Лубенському районах, членкиня ГО «Інша Жінка». – Забезпечуємо безкоштовне проживання, організовуємо групову терапію та безкоштовні послуги дитячого психолога. Допомагаємо одягом, взуттям, продуктами, побутовими речами у критичних ситуаціях».
Аліна ДМИТРЕНКО-ІКОНОС.
Світлини з вільних джерел.
Матеріал створено за підтримки Волинського прес-клубу.
