Фотовиставку вперше представили у Полтаві, у майбутньому її планують показати й в інших «безпечних» містах України.
20 серпня на площі перед будівлею Полтавського обласного театру імені Гоголя на відкриття фотовиставки «Янголи міста Марії» зібралися рідні, близькі загиблих захисників та захисниць «Азовсталі», їх побратими та небайдужі полтавці. Всіх цих людей того дня поєднала велика шана та любов до бійців, які власним життям прокладають нам шлях у майбутнє.
«Янголи міста Марії» – це життєві історії 112 мужніх та хоробрих захисників й захисниць, які загинули, боронячи «Азовсталь», 112 життів, які обірвала війна. Серед них – портрети двох полтавців, Героїв України: Віталія Грицаєнка та Максима Кагала з Кременчука.
Ініціаторкою фотовиставки стала дружина одного з сотень бійців полку «Азов», чиє тіло досі не повернулося до рідних, та не знайшло спокою на малій Батьківщині. Вікторія Грицаєнко, дружина загиблого захисника, заступника командира полку «Азов» з бойової та спеціальної підготовки, капітана Віталія Грицаєнко (позивний «Гоголь») звернулася до присутніх у зворушливій промові, підкреслюючи важливість подібної акції.
«Майже кожен українець гірко знає, який складний життєвий шлях пройшли загиблі воїни. Це люди, які незважаючи на безліч поранень, все одно гордо та стійко стояли, обороняючи наш народ і нашу Батьківщину, без зброї, без їжі, води, медикаментів та без зв’язку зі світом. Думаю, не треба говорити багато слів, усвідомлюючи, скільки мук пережили ці воїни заради кожного з нас. І робити день вшанування пам’яті – це мінімум з того, що ми можемо зробити для наших Героїв, пригадуючи жахливі події й таку жахливу смерть. Захисники міста Марії ніколи не будуть забуті, і ми щодня будемо дякувати їм за те, що маємо», – зауважила Вікторія Грицаєнко.
На відкриття фотовиставки про загиблих Героїв з різних куточків України приїхали їх рідні та близькі. Спогади про загиблого сина, бійця полку «Азов» Владислава Литвиненка з позивним «Вектор» привезла його мати Віра Литвиненко.
«Погляньте на ці портрети: це молоді, красиві, освічені, професійні, вмотивовані, виховані, патріотичні люди з великим бажанням жити та розвивати свою країну. Тепер ми всі – Азов, всі – Маріуполь, всі –Азовсталь. Ми – це велика азовська родина й у нас одна спільна мета – зберегти й гідно вшановувати пам’ять про наших рідних, про загиблих Героїв, які до останнього боролися, обороняючи Маріуполь, які віддали своє життя за долю України й за наше майбутнє. Ми хочемо, щоб про них знали не тільки в Україні, а й по всьому світу пам’ятали їх подвиг», – сказала мати бійця.
Оплесками вдячності зустріли присутні солдата, командира розрахунку Олега Браженюка. Боєць з позивним «Галерея» служить в полку «Азов» з 2014 року, брав участь у боях за Маріуполь. Під час цього був поранений, але на щастя, евакуйований з міста гелікоптером.
Чоловік висловив свою вдячність батькам загиблих, й додав, що азовці, які воюють на передовій щохвилини мстяться за всіх.
«Всім відомо, що місто Маріуполь було повністю заблоковане «мразотою», яка бомбила його 24/7 авіацією, «Градами» й корабельною артилерією. Ці люди, чиї портрети ви бачити перед собою мужньо, до останнього боронили місто. Полк «Азов» продовжує й далі виповнювати бойові завдання, нас залишилось не багато, але допоки б’ється серце останнього азовця, полк «Азов» був, є і буде», – зазначив Герой.
Молитву за полеглих прочитав військовий капелан, учасник бойових дій Сергій Сущенко. Духівник зазначив, що російсько-українська війна триває навіть не 8 років, й не 400 років, а понад 800 років.
«Скільки поколінь боролися за незалежність, починаючи від Івана Виговського, Івана Мазепи, Симона Петлюри, «бандерівців». Тепер ми. І нам Господь дав шанс здобути цю незалежність, і ми маємо її де-юре, а де-факто ми її здобуваємо зараз».
У полтавців була нагода допомогти бійцям – патронатна служба полку «Азов» проводила збір коштів для бійців, які повернулися з полону та потребують подальшої реабілітації.
Для менших облаштували столики творчості, де діти могли залишити малюнки, листівки, вірші та послання бійцям, які продовжують боронити нашу Батьківщину.
Аліна ДМИТРЕНКО.
Фото авторки.
