У той час, коли ранок кожного українця починається із кави, наші Захисники мужньо продовжують протистояти російським окупантам ціною власного життя. Ми як нація вільних та нескорених, що на початку повномасштабного вторгнення російських військ, показали «посланцям руського міра» – як то без зброї стати перед ворогом віч-на-віч, повинні усвідомлювати кому завдячуємо, коли маємо змогу обійняти свою дитину та чоловіка, котрого ще не забрала війна.
Моїх найрідніших чоловіків війна забрала. Але забрала задля захисту наших кордонів від навали ворога та відстоювати незалежність кожного українця. Чоловік Качур Роман Іванович боронить країну на Донецькому напрямку, рідний брат Дейнега Артур Олександрович – західну частину країни, молодший дядько Стряпан Дмитро Віталійович – з полку «АЗОВ», котрий до останнього захищав місто Маріуполь, а згодом був евакуйований із «Азовсталі», зараз знаходиться в полоні у російських окупантів, старший дядько Терещук Андрій Анатолійович боронить кордони країни на Харківському напрямку.
Всі ці чоловіки – серце та душа нашої родини. Тому, дізнавшись, що підрозділ дядька Андрія потребує тепловізора, ціна якого варіює від 35-120 тисяч грмвень, щоб мати змогу бачити вночі кожного російського окупанта та вчасно дати відсіч, його донька Вікторія відкрила рахунок для збору коштів на оптико-електронний прилад. Після посту сестри про допомогу, виникла ідея запустити благодійний челендж «Твоя кава для ЗСУ», головною умовою якого було протриматися день без ранкової кави, віддавши 20-30 гривень на тепловізор, а за бажанням й більше. Я відмітила в пості 10 друзів-фейсбучан, котрі, на мій погляд, зможуть не випити вранці кави, переславши ці кошти на карту збору коштів на тепловізор.
Потім людина, котру відмітили під постом надсилала гроші, за можливості, або просто відмічала своїх 10-х друзів, які діяли надалі за аналогічним алгоритмом. Паралельно сестра Вікторія діяла на своєму соціально-мережевому фронті, поширюючи інформацію на всіх можливих інформаціїних майданчиках.
Таким чином, методом «сарафанного радіо», менш ніж за чотири дні, вдалося зібрати більше 20 тисяч гривень. Після надійшла вагома фінансова допомога із колишньої роботи сестри, яка дала впевненості нашим діям. Щогодини люди надсилали від маленької до великої суми, писали слова підтримки. Кожен донат повертав нам віру про швидку Перемогу України у розв’язаній путіним війні. Фіналом збору став благодійний концерт «Доброго вечора! Ми з України!» за участі артистів художньої самодіяльності Гожулівської філії ЦКД ПМТГ, по завершенню якого нам вдалося назбирати більше шести тисяч гривень.
Атмосфера, що панувала в залі, емоції глядачів, номери учасників та, зрештою, така фінансова допомога від людей, вкорте підтверджує той факт, що нас, Українців, не перемогти жодному ворогові. До слова, команда Гожулівської філії ЦКД ПМТГ не вперше влаштовує такі благодійні заходи. Нещодавно відбувся благодійний «Дитячий ярмарок. Разом до перемоги!», метою якого було зібрати кошти на кровоспинні джгути-турнікети САТ для Захисників. По завершенню ярмарку, підрахована сума склала 8 тисяч 890 гривень.
Ну й після такого хтось насмілиться сказати, що нас можливо перемогти? Ми – непереможні! Так було! Є! Та буде! Як говорить мій дядько Андрій: «За своє потрібно боротися до останнього. Бо, якщо воно твоє, то чи має право хтось його у тебе забрати?!». До слова, зібрана сума виявилася більшою, ніж коштує тепловізор, тому решта коштів пішла на придбання сонячної міні-станції для зарядки телефонів на сонячній батареї для наших Захисників, ціна якої 5 тисяч 620 гривень.
Наші Захисники передають вітання та вдячні своєму українському народу за підтримку! Вони там – задля кожного живого тут, а ми – тут задля кожного живого там! Слава Героям України! Слава міцній та незламній Нації!
Діана КАЧУР.
с. Гожули.
Фотоколаж: “Вісті”.
