Кожен регіон України по-своєму унікальний – у мистецтві, в мові та культурі. В кожній області є якась своя особливість, якої немає в інших. На Галичині є свій туристичний магніт на мистецькій царині – це «Яворівська забавка», іграшка з дерева, розмальована своєрідним розписом «вербівкою».
У Новояворівському краєзнавчому музеї, який очолює Леся Більська-Косик, знають про історію забавки все. Більше того, тут часто проводять майстер-класи з розпису таких іграшок, зберігаючи та популяризуючи багатовікову культурно-мистецьку спадщину Львівщини.
Іграшки здавна виготовлялися з дерева, в основному з осики, бо люди вірили, що осика відганяє все лихе. Для розпису використовували три кольори: зелений, що символізував траву та листя; червоний (плоди та ягоди); синій (небо та воду). На початку 20 століття почав використовуватися ще й жовтий колір – символ сонця. Перші письмові згадки про яворівську іграшку датують 17 століттям. Розквіт яворівської забавки розпочався наприкінці 19 століття. У 1897 році майбутній Митрополит УГКЦ Андрей Шептицький створив у Яворові «Школу деревного промислу», основним завданням якої був розвиток виробництва відомих іграшок.
Сучасна «Яворівська забавка» також є екологічно чистою, не шкодить здоров’ю дітей, бо виготовляється виключно з деревини, а розписують їх лише безпечними акриловими фарбами, які замінили рослинні барвники. Раніше, розповіла пані Леся, червону фарбу виготовляли із жучків – червців.
У липні 2022 року Яворівську забавку занесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Згодом автентичні забавки мають намір внести до реєстру ЮНЕСКО.
Матеріал підготовлено у рамках престуру “Місцеві громади Львівщини в умовах воєнного стану. Виклики та досягнення”, організованого Харківським пресклубом.
Юлія ШАБЛЯ.
Фото авторки.
