«Чорна рілля ізорана»: археологія під час війни»… Виставку з такою назвою спільно презентували Білицький краєзнавчий музей та Краєзнавчий музей міста Горішні Плавні. Відкриття відбулося 22 лютого та було приурочене роковинам російського вторгнення в Україну.
У вітринах презентовано археологічні знахідки, яких об’єднує не культурна приналежність чи датування, а фактор війни. У своїй більшості це старожитності виявлені Павлом Нечитайлом та Денисом Павлюком – військовослужбовцями підрозділу територіальної оборони, що дислокувався в Білицькій громаді Полтавського району минулого року. Назва виставки словами народної пісні підкреслює, що українська земля зорана ворожими кулями, снарядами, ракетами, перекопана шанцями та бліндажами, але відкриває те, що було приховане в ній сторіччями. Про війну нагадують і гільзи стрілецької зброї, якими доповнена експозиція.
Павло Нечитайло – археолог, кандидат історичних наук. За професійною навичкою фіксував знахідки під час фортифікаційних робіт та рекогносціювання місцевості. Зібрану колекцію було передано до Білицького краєзнавчого музею для подальшого дослідження та експонування. «Археологія є той базис, який дає відповідь на питання «хто ми?», «чому живемо на цій землі?», «який у нас зв’язок з цією землею?», «хто тут був перед нами?». Це прямий зв’язок з предками, померлими, якого так бажають всі народи і цивілізації», підкреслив Павло Нечитайло на презентації виставки, до якої долучився онлайн.
Хронологічно в експозиції представлено різні етапи заселення території Білицької громади – фінальний період кам’яної доби, бронзова доба, ранній залізний вік, середньовіччя. Їх ілюструють старожитності катакомбної археологічної культури, культури багатоваликової кераміки (Бабинської), черняхівської культури, скіфського часу козацької доби та інші. Загалом військовослужбовцями було виявлено п’ять невідомих раніше місцезнаходжень, які потребують подальшого дослідження фахівцями.
«Археологічна спадщина на території громади представлена багатьма пам’ятками та досліджується науковцями з початку ХХ ст., – говорить куратор виставки, директор Білицького краєзнавчого музею, Євгеній Калашник. Дослідження, облік та надання в майбутньому охоронного статусу мають на меті охорону цих пам’яток від господарської діяльності та грабунку мародерами, тобто втілення законодавчо задекларованої функції держави, про яку зараз активно заговорили у світлі російської агресії. Це позитивний імпульс, у першу чергу законослухняності, шкода, що спричинила його війна».
Також у вітринах представлено старожитності, виявлені на території смт Білики та сусідніх сіл місцевими мешканцями. Усі вони були передані до музею в період введеного в Україні військового стану. В комплексі експонати представлені на виставці розповідають про неперервне заселення краю людьми, починаючи з далеких післяльодовикових часів. Це і мисливці на північних оленів доби фінального палеоліту, і кочовики скіфи, і ранньослов’янські землероби, і козацтво Війська Запорозького обох берегів Дніпра. Речові пам’ятки давньої історії заперечують московську пропаганду, для якої «…сучасна Україна була цілком і повністю створена Росією. Точніше більшовицькою, комуністичною Росією», а українці та росіяни це «один народ, який штучно роз’єднали». Цю лінію куратори виставки підкреслюють в експозиції та інформаційному банері виставки.
У презентації виставки, надавши площу для її проведення, допомогли колеги Краєзнавчого музею міста Горішні Плавні, адже експозиція краєзнавчого музею в Біликах зачинена для відвідувачів на період військового стану введеного в Україні, з метою збереження колекції.
«Це вже другий наш спільний проєкт, – повідомила кураторка виставки, заступниця директора музею з наукової роботи Катерина Ткаченко. Ми відкриті до співробітництва та раді такій плідній співпраці двох районів. Виставка «Чорна рілля ізорана»: археологія під час війни» буде доступна для відвідувачів до 31 березня».
Сподіваємося, що дані археологічні знахідки допоможуть відвідувачам ще глибше замислитися над своїм минулим, а сучасні гільзи в експозиції виставки, сліди сьогоднішньої війни, свого часу теж стануть археологічними знахідками – свідками подій сучасниками яких ми є.
«Вісті».
