«Хто забуває історію, тому виправляють географію» – рядки, які залишив Павло Кириленко не так давно на своїй сторінці у Фейсбук. 31-річний вчитель історії народився у Горішніх Плавнях, донедавна був випускником ПНПУ імені В.Г. Короленка, а останні 5 років працював у гімназії №35 Полтавської міської ради.
Життя Павла обірвалося 2 жовтня під Шийківкою Харківської області. В день, коли він мав відзначати своє професійне свято та отримувати купу привітань. Однак Павло Кириленко залишився до останнього відданим званню вчителя та Україні.
Колега та подруга Павла вчителька української мови та літератури Катерина Косенко розповіла «Вістям», яким запам’ятався загиблий учням та працівникам школи.
Катерина пригадує, що 1 жовтня, напередодні смерті товариша, мала з ним розмову, проте обидва не знали, що останню.
«Павло був істориком, як то кажуть: «від мозку до кісток». Настільки він любив історію, читав книги, вивчав різноманітну інформацію, збирав різні артефакти досліджував їх, та в додачу – був нумізматом. Він справді захоплювався й жив історією», – розповідає Катерина.
Вона додала, що чоловік планував воювати ще у 2014 році. З настанням цього повномасштабного вторгнення – не вагаючись добровольцем пішов боронити українські землі від російських загарбників у складі ЗСУ. Для рідних, колег та учнів це було неочікуваним рішенням. Хоча, каже Катерина, ще навчаючись в університеті він говорив, що в разі війни першим піде захищати свою країну.
Довгий час Павло проходив навчання за спеціальністю «сапер (розмінувальник)», згодом – приступив до реальних бойових завдань на гарячих точках російсько-української війни: Харківщині та Донеччині.
Будучи на війні, Павло Кириленко ділився у Фейсбуці своїми роздумами. Останні з них – «Не варто боятись смерті, всі ми колись помремо. Варто боятися безцільно прожитого життя. Краще обладунки воїна, аніж ошийник раба. Слава Україні», – написав боєць.
Для своїх учнів Павло Сергійович назавжди залишиться Героєм, патріотом України, хорошим та чуйним вчителем. Саме вихованці чоловіка до останнього не вірять у його загибель. Він постійно наголошував на важливості володіння рідною мовою та знаннями історії своєї країни, просив насолоджуватися життям щохвилини та знайти сили в майбутньому відбудовувати країну.
«В нашій пам’яті Павло залишитися завзятим українцем, справжнім Героєм та оптимістом, що вірив у світлу долю нашої вільної нації», – додала Катерина Косенко.
Аліна ДМИТРЕНКО.
Фото з архіву Катерини Косенко.
