Від початку воєнного вторгнення Зіньківська територіальна громада, яка межує з Сумською областю, де велися активні бойові дії, стала в авангарді оборони Полтавщини від російської орди. Мешканці Зіньківщини чули вибухи на власні вуха та чудово розуміли, якщо ворог ступить на їхню землю – будуть захищати її до останнього.
Усі, як один, почали працювати на оборону й перемогу. Як говорить очільник Зіньківської міської територіальної громади Сергій Максименко, свого робочого місця не покинув жодний держслужбовець, ніхто не тікав за кордон, не ховався в інших регіонах.
У період бойових дій на півночі країни Зіньківська громада прийняла чотири хвилі військових Збройних Сил України – з Івано-Франківщини, Чернівців, Лубенщини та Київщини. Для бійців розгорнули 500 ліжкомісць, ніхто не спав на підлозі. Організували харчування, умови для гігієнічних процедур. Силами громади організоване харчування чергових на блокпостах. Для розвезення провізії задіяний транспорт міської ради, працюють кухарі.
Прихистила щедра Зіньківщина й людей, які тікали від війни з небезпечних для життя регіонів. Від початку вторгнення у громаді зареєструвалося 3122 внутрішньо переміщених осіб. Переселенцям допомагали із житлом, розселяли у приватних будинках старостинських округів, а також у 5 школах та 2 дитячих садочках. За певну плату приймав людей і санаторій «Сосновий бір», що на території громади.
Щотижня до Зіньківської громади прямували вантажівки з гуманітарною допомогою від обласної військової адміністрації та обласної ради, яку працівники апарату міської ради разом з учителями фасували власноруч та роздавали людям, які потребували допомоги. Бували випадки, коли треба було вручну розфасувати більше 20 тонн борошна, 11 тонн гороху, тому трудилися усі разом, однією командою.
Місцеві мешканці також не стояли осторонь чужого горя – несли консервацію, крупу, овочі…у кого що було. Центром зберігання та видачі допомоги стала сесійна зала міської ради, яка вмістила силу-силенну коробок, ящиків, пачок, банок усілякого збіжжя. Те, що не вмістилося, поскладали в гаражах. Гуманітарну допомогу розподіляли за потребою, до роздачі залучалися усі 16 старостинських округів Зіньківської громади.
Бюджетних коштів на придбання продуктів для ВПО не витрачали, проте на сесії прийняли «Програму підтримки ВПО, Тероборони та ЗСУ» на 440 тисяч гривень, на кошти якої закупляли пальне для Територальної оборони, та з настанням дефіциту м’яса, цукру, солі, спрямують фінанси на закупівлю потрібних продуктів харчування.
Багато переселенців працевлаштувалося у Зіньківській ТГ, в основному в галузі сільського господарства (ТОВ «Октан» с. Покровське). Вакансії у галузі охорони здоров’я також тепер закриті завдяки переселенцям – медичним працівникам із Балаклії.
Значну допомогу у забезпечені вимушених переселенців та військових продуктами харчування надавали місцеві фермери та сільгосппідприємства.
Як зазначив голова громади Сергій Максименко, капітальні видатки поки що призупинені. Заробітна плата педагогічним працівникам та вихователям виплачується вчасно, проте прийняте рішення поки що не відкривати дитячі садочки, з метою безпеки. Вільні залишки бюджетних коштів у громаді також притримують, щоб забезпечити наявність фінансів на осінньо-зимовий період, який, за попередніми прогнозами, буде досить непростим для українців.
(З діяльністю Зіньківської міської територіальної громади авторка ознайомилася у ході престуру для журналістів, організованого Харківським та Полтавським пресклубами, які очолюють Людмила Доля та Ірина Курочка).
Юлія ШАБЛЯ
